Події

Атака дрона рф у Херсоні: поранені водій автобуса і двоє в авто

Атака дрона рф у Херсоні: поранені водій автобуса і двоє в авто

11 квітня в Корабельному районі Херсона внаслідок удару безпілотника постраждали пасажирський автобус і приватний автомобіль. Пошкодження та травми отримали троє цивільних, їх доправили до медичного закладу для обстеження та лікування.

Про це розповідає Трибуна

«Сьогодні російські терористи знову вдарили з безпілотника по громадському транспорту. Близько 11.00 у Корабельному районі під атаку ворожого безпілотника потрапив маршрутний автобус. Постраждав 42-річний водій», – повідомив місцевий чиновник.

Хто постраждав і який їхній стан

За наявною інформацією, 42‑річний водій маршрутного автобуса отримав мінно‑вибухову травму та уламкове поранення грудної клітини; його доправили до лікарні для надання невідкладної допомоги та подальшого дообстеження. Також поліція доставила до медичного закладу двох чоловіків віком 69 та 57 років — водія й пасажира автомобіля, які дістали контузії, мінно‑вибухові травми й уламкові поранення. Попередньо їхньому життю загрози немає, їм проводять комплексне обстеження та надають необхідне лікування.

Масштаби атак і правова оцінка

У регіоні фіксують регулярні удари по цивільній інфраструктурі з використанням ударних безпілотних літальних апаратів, ракет, коригованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Такі атаки завдають шкоди населенню та об’єктам життєзабезпечення.

Вітчизняні й міжнародні інституції дають цим ударам правову оцінку як воєнних злочинів. Окремі дії, спрямовані на системне позбавлення цивільного населення електроенергії, тепла, води, зв’язку чи медичної допомоги, розглядають як елементи, що можуть свідчити про наявність геноцидних намірів.

Приклади дій, які називають ознаками геноциду:

  • публічні заклики до знищення або виключення національної групи;
  • цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
  • переслідування і винищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • тиск на інтелігенцію: учителів, митців та носіїв національної культури;
  • навчальні та виховні практики на окупованих територіях, що спрямовані на зміну ідентичності дітей;
  • депортація дітей та інші форми насильницької передачі дітей в інші спільноти;
  • знищення, викрадення або знищення культурних артефактів і книг.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, здійснювані з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Держави‑учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду й притягати винних до відповідальності.

Місцева влада продовжує надавати допомогу постраждалим і фіксувати наслідки атак для подальшої медичної та правової реакції. Наголошується на необхідності забезпечення захисту цивільного населення та об’єктів інфраструктури.

Поділитись: