Через обстріли росії зменшили потужність атомної генерації

Міністр енергетики Денис Шмигаль увечері 26 лютого скликав енергетичний штаб після нічної чергової атаки росії на енергетичну інфраструктуру України. На нараді проаналізували звіти служб, які ліквідовували наслідки обстрілів, та погодили першочергові заходи для стабілізації енергосистеми.

Про це розповідає Трибуна

«На жаль, внаслідок обстрілів сьогодні мали аварійне відключення декількох високовольтних ліній. Для балансування системи довелося вимушено зменшити потужність атомної генерації. Крім того, «Укренерго» ввело додаткові графіки обмежень по всій «дефіцитній» частині енергосистеми», – заявив Шмигаль.

Наслідки для енергосистеми та цивільної інфраструктури

Відключення кількох високовольтних ліній спричинило необхідність тимчасового зниження навантаження на атомні електростанції для балансування мережі. Паралельно «Укренерго» впровадило додаткові графіки обмежень у дефіцитних регіонах, щоб уникнути масштабних аварій та знеструмлень.

Унаслідок нічного удару повідомляли про постраждалих у Харківській, Кіровоградській областях, у Запоріжжі та Кривому Розі. На Полтавщині та Одещині зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури, що потребує оперативного ремонту для відновлення постачання.

За даними військових, росія завдала масованого повітряного удару в ніч на 26 лютого, застосувавши дві протикорабельні ракети «Циркон», 11 балістичних ракет типу «Іскандер‑М»/С‑400, 24 крилаті ракети Х‑101, дві керовані авіаційні ракети Х‑69 та 420 безпілотників. Повітряні сили України повідомили про збиття 32 ракет і 374 дронів.

Міжнародна підтримка та перевірка обладнання

У межах домовленостей, досягнутих під час міністерської зустрічі в Парижі, українські фахівці відвідують Словаччину, Австрію та Хорватію, щоб інспектувати можливість отримання обладнання з виведених з експлуатації теплоелектроцентралей. Це має допомогти поповнити резервні потужності та пришвидшити відновлення об’єктів, пошкоджених під час атак.

Шмигаль також повідомив про очікувані кошти від партнерів: найближчим часом у Фонд підтримки енергетики мають надійти понад 23 млн євро, що сприятиме ремонту та модернізації пошкоджених ділянок мережі.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують систематичні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини з цілеспрямованим характером. Маються на увазі дії, які спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.

Такі атаки систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я розглядають як елемент ширшої практики проти населення України, що може підпадати під міжнародно‑правову оцінку.

У матеріалі також детально перелічено, які ознаки вважають показовими для кваліфікації як геноцидні дії: публічні заклики та заяви щодо знищення українців як етносу, цілеспрямовані обстріли життєзабезпечувальних систем, переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, впровадження освітніх програм для зміни ідентичності дітей, депортація дітей та систематичне знищення культурних артефактів і бібліотек.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед ознак геноциду згадуються вбивство членів групи, завдання їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов, що ведуть до знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої, а також публічне підбурювання до таких дій.

Керівництво росії продовжує заперечувати цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, попри численні факти руйнувань лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та водопостачання на території України.