Кошта запросив лідерів ЄС на грудневий саміт: Україна, безпека та фінансова підтримка у центрі уваги
Президент Європейської ради Антоніу Кошта звернувся до керівників країн-членів ЄС із запрошенням взяти участь у саміті, який відбудеться 18-19 грудня. На порядку денному – ключові питання, серед яких головними стануть ситуація в Україні, безпека європейського регіону та фінансове планування ЄС на період 2028-2034 років.
Про це розповідає Трибуна
Підтримка України та зміцнення європейської безпеки
У листі-запрошенні Кошта підкреслив, що на саміті відбудуться «важливі дискусії», зосереджені передусім на українському питанні та посиленні обороноздатності Європи. Перед самітом, 17 грудня, заплановано окрему зустріч ЄС із країнами Західних Балкан.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йдеться в листі.
Кошта наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на росію як важливої складової спільної політики ЄС щодо підтримки України. Також він звернув увагу на процес розширення ЄС, наголосивши на геостратегічній важливості розширення для забезпечення миру та стабільності на континенті. За словами президента Євроради, деякі країни-кандидати вже близькі до виконання умов для вступу до ЄС, а грудневий саміт стане майданчиком для обговорення подальших кроків з інтеграції.
Економічні питання, оборона й заморожені активи росії
Під час зустрічі планується розглянути економічну ситуацію, стан оборонної сфери ЄС та ситуацію на Близькому Сході. Особливу увагу буде приділено виконанню рішень, спрямованих на зміцнення обороноздатності Європи до 2030 року. Кошта відзначив, що останні події свідчать про активізацію гібридних загроз з боку росії та білорусі, що зумовлює потребу у прискоренні оборонних реформ.
Засідання розпочнеться 18 грудня о 10:00 за брюссельським часом. Очікується виступ президента України Володимира Зеленського.
Питання фінансування України залишається на порядку денному. Після початку повномасштабної війни в Україні у західних країнах було заморожено активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро, з яких переважна частина – 193 мільярди євро – зберігається у Бельгії на рахунках Euroclear. Європейські лідери вже майже чотири роки обговорюють можливість використання цих коштів для підтримки України.
Останнім часом у Європі активно дискутується ідея «репараційного кредиту» Україні на суму 140 мільярдів доларів, який планують видати під заставу російських активів. Однак Бельгія, на території якої зосереджена більшість цих коштів, виступає проти такої ініціативи, побоюючись юридичних наслідків з боку росії. Європейський Центробанк також не погоджується гарантувати цей кредит.
росія рішуче заперечує проти будь-яких спроб конфіскувати свої активи, заявляючи, що їхнє використання для допомоги Україні є крадіжкою.
Посадовці ЄС зазначають, що першочерговим завданням є досягнення політичної підтримки цієї ініціативи під час саміту у Брюсселі, а деталі мають бути погоджені на початку наступного року. Очікується, що кошти зможуть надійти до Києва вже у другому кварталі 2026 року.
Паралельно тривають переговори щодо мирного врегулювання, ініційованого США. 8 грудня у Лондоні відбулася зустріч за участі президента України Володимира Зеленського, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та президента Франції Емманюеля Макрона. За повідомленням Зеленського, сторони обговорили координацію дипломатичних зусиль із США, гарантії безпеки, плани з реконструкції України та подальші кроки.
Того ж дня Зеленський зустрівся у Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Антоніу Коштою та Урсулою фон дер Ляєн, де обговорювали спільні дії із західними партнерами задля миру, гарантії безпеки та підвищення стійкості України. 9 грудня президент України відвідав Італію для продовження переговорів.
Минулого тижня у москві відбулася зустріч представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з президентом росії володимиром путіним щодо перспектив мирної угоди між росією та Україною. За інформацією, російська сторона не погодилася з частиною пунктів американського мирного плану. Після цієї зустрічі українська делегація вела консультації з представниками адміністрації Трампа у США.
8 грудня президент США Дональд Трамп повідомив, що Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими пропозиціями щодо миру, але зазначив, що «його люди в захваті», а росію загалом влаштовує запропонований план, хоча вона «воліла б мати всю Україну».
Зеленський, у свою чергу, наголосив, що сторони переговорів поки що не дійшли згоди щодо територіального питання. У початковому 28-пунктовому американському плані зазначено, що «100 мільярдів доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в зусилля США щодо відновлення та інвестування в Україну» і що «США отримають 50 відсотків прибутку від цієї справи». Це формулювання викликало занепокоєння в європейських політиків, з огляду на те, що частина цих коштів могла б бути спрямована на закупівлю зброї європейського виробництва для української армії.
