У Краматорську поранений і понад 50 пошкоджених будівель після удару

Під ранок 11 березня центр Краматорська зазнав авіаційного удару, внаслідок якого одна людина отримала поранення, госпіталізація не була потрібна, водночас у місті зафіксовано значні матеріальні збитки.

Про це розповідає Трибуна

«Ворог скинув п’ять авіабомб по самісінькому центру Краматорська – туди, де люди живуть, працюють і відпочивають. На щастя, тільки одна людина отримала поранення, і вона не потребує госпіталізації. Натомість матеріальної шкоди місто зазнало чималої: пошкоджено 49 багатоповерхівок, 5 адміністративних та офісних будівель, 4 освітні заклади, заклад культури, готель, гуртожиток, автостанцію, 6 торгових точок і 35 легкових автомобілів», – повідомив очільник області.

Пошкодження інфраструктури та масштаби збитків

За повідомленнями регіональної влади, внаслідок удару пошкоджено 49 багатоповерхівок, кілька адміністративних і офісних будівель, чотири освітні заклади, заклад культури, готель, гуртожиток та автостанція. Також зафіксовано руйнування комерційних об’єктів — щонайменше шість торгових точок — і механічні пошкодження щонайменше 35 легкових автомобілів. Попри масштабні руйнування, втрат серед цивільного населення вдалося уникнути.

Атака була спрямована по центральній частині міста, де щоденно перебувають мешканці та працюють люди, що підсилює ризики для цивільної інфраструктури та безпеки громадян.

Характер атак і правова оцінка

Російські війська систематично застосовують різні типи озброєння проти українських міст: ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби й реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні структури кваліфікують такі удари як воєнні злочини російська федерація і вказують на їхній цілеспрямований характер.

Зокрема, серед дій, які називають ознаками геноцидних або системних злочинів проти цивільного населення, згадують:

• оголошення намірів про знищення українців та публічні заклики до їхнього знищення, у тому числі висловлення, що українців «не існує» або що їх «треба знищити»;
• цілеспрямовані обстріли життєзабезпечувальної інфраструктури і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
• переслідування і фізичне знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
• зміни освітніх програм на окупованих територіях із метою змінити ідентичність дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення артефактів, що свідчать про історію українського народу.

Підкреслюється, що удари по цивільній інфраструктурі й соціальним об’єктам мають наслідком як людські страждання, так і тривалі руйнування, які ускладнюють надання медичної допомоги та відновлення нормального життя.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці цієї Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.

Ознаки геноциду називають такі дії: вбивство членів групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі; насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво росії категорично заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл. Водночас документовані випадки руйнувань і напади на соціальні об’єкти продовжують фіксуватися в різних регіонах країни.