МЗС України закликає повернути Кузнєцова, підозрюваного у справі «Північних потоків»
Міністерство закордонних справ України заявило про проведення надзвичайної зустрічі з українським громадянином Сергієм Кузнєцовим, якого затримали в Італії за підозрою у координації підриву газопроводів «Північний потік». Кузнєцов наразі перебуває під вартою та оголосив голодування у місцевій в’язниці. Зустріч відбулася 5 листопада цього року, і вона стала вже четвертою з моменту його затримання у серпні.
Про це розповідає Трибуна
Консульська підтримка та вимоги України
Українські дипломати наголосили, що з моменту арешту Кузнєцова надають йому і його родині консульську допомогу, а також підтримують постійний контакт з італійськими правоохоронцями та пенітенціарною установою. Головна мета – забезпечити належні умови утримання українця. Під час півторагодинної розмови 5 листопада консульські посадові особи з’ясували актуальний стан здоров’я Кузнєцова, умови його перебування та ставлення адміністрації, а також вкотре запропонували всебічну підтримку з боку України.
«МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому співвітчизнику і його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами й пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця. Після повідомлень про оголошення нашим громадянином голодування, консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч – загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року», – повідомили Радіо Свобода в міністерстві.
Водночас у МЗС зазначили, що Україна готова співпрацювати з італійською та німецькою сторонами під час розслідування, але наполягає на поверненні Кузнєцова до України.
Судові процеси та звинувачення
Адвокат Сергія Кузнєцова, Нікола Канестріні, повідомив, що його підзахисний від 31 жовтня голодує, вимагаючи дотримання основних прав, зокрема на достатнє харчування, належне довкілля, гідні умови утримання та рівне ставлення у спілкуванні з сім’єю і доступі до інформації. Адвокат також вказав, що Кузнєцов не отримує необхідної дієти, що призвело до погіршення здоров’я.
Наприкінці жовтня італійський суд вдруге схвалив екстрадицію Кузнєцова до Німеччини, де його підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у вересні 2022 року. Захист планує оскаржити це рішення у Касаційному суді, посилаючись на процесуальні порушення.
Кузнєцова затримали у серпні в італійському місті Ріміні після видачі європейського ордера на арешт від німецької прокуратури. Він став першим затриманим у справі про підрив «Північних потоків», а в Німеччині йому висунуто кілька звинувачень, зокрема за статтею про тероризм. Свою провину Кузнєцов не визнає.
Слідство вважає, що Кузнєцов керував групою з шести-семи осіб, які на яхті «Андромеда» підійшли до газопроводів біля острова Борнгольм і встановили щонайменше чотири вибухові пристрої на глибині 70–80 метрів. Після диверсії, за версією слідства, він покинув яхту в порту Вік на острові Рюген і вирушив до України.
Паралельно у Польщі суд відмовив у екстрадиції іншого українця, Володимира Журавльова, якого Німеччина підозрює у причетності до вибуху на газопроводі. Він стверджує, що перебував в Україні під час інциденту.
Внаслідок вибухів у 2022 році три з чотирьох ниток газопроводів були серйозно пошкоджені, магістраль втратила функціональність і не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії та Німеччини підтвердили, що мова йде про навмисний підрив, але винних остаточно не встановлено.
росія не бере участі у розслідуванні, натомість звинувачує у вибухах США та їхніх союзників, які ці обвинувачення заперечують. За даними західних ЗМІ, до диверсії можуть бути причетні особи, пов’язані з українськими спецслужбами, однак Київ ці звинувачення відкидає. У прокуратурі Німеччини наголосили, що підрив газопроводів став серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни незалежно від політичних мотивів виконавців.
У 2025 році газопроводи «Північний потік» підпали під санкції ЄС, оскільки їх визнали потенційним інструментом тиску російської федерації на Європу.