НАБУ екстрадувало з Німеччини підозрюваного у розкраданні коштів підрядника будівництва ядерного сховища в Чорнобилі
Національне антикорупційне бюро України здійснило екстрадицію з Федеративної Республіки Німеччина до України власника та ексдиректора компанії-генпідрядника, яка вела будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у зоні відчуження Чорнобиля.
Про це розповідає Трибуна
Затримання підозрюваного у справі про багатомільйонні збитки
Хоча у НАБУ офіційно не називають імені затриманого, з контексту випливає, що йдеться про Дмитра Нестерука — власника і колишнього керівника компанії «БК КБР», яка виступала підрядником будівництва. Разом із посадовцями НАЕК «Енергоатом» він проходить обвинуваченим у справі щодо завдання державному підприємству збитків на суму 100 мільйонів гривень.
Як зазначили у НАБУ, підозрюваний діяв у змові із службовцями «Енергоатому» та постачав обладнання системи радіаційного контролю за цінами, що перевищували ринкові у три рази. Різницю учасники схеми привласнили собі.
«У змові зі службовцями „Енергоатому“ він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Різницю учасники групи привласнили», – повідомили в НАБУ.
За інформацією НАБУ, у листопаді 2023 року детективи оголосили підозрюваного у розшук, а у квітні 2025 року завдяки співпраці з німецькими правоохоронними органами його вдалося затримати.
Розслідування щодо зловживань при будівництві сховища
Ще у січні 2022 року розслідування журналістів проєкту «Схеми» виявило численні порушення під час будівництва сховища. Зокрема, був оприлюднений аудіозапис, на якому учасники наради у кабінеті високопосадовця «Енергоатому» Миколи Божка зазначали, що частина коштів на будівництво зникла. Вони також обговорювали, як приховати нестачу та знайти додаткове фінансування для завершення об’єкта вчасно.
Під час наради фігурував приклад закупівлі одного з основних елементів — системи контролю радіації. За словами співрозмовників, за цю систему додатково виплатили 22 мільйони гривень у порушення встановлених правил, щоб «виручити» учасників схеми.
У розслідуванні йшлося і про залучення нового генпідрядника — ТОВ «БК КБР» — без проведення тендеру. Держпідприємство самостійно обрало три приватні компанії та запропонувало їм завершити будівництво сховища. Менш ніж за тиждень був підписаний договір із «БК КБР».
7 грудня, ще до підписання контракту на 420 мільйонів гривень, Герман Галущенко, який на той момент обіймав посаду віцепрезидента НАЕК «Енергоатом» (нині — міністр юстиції), затвердив авансовий платіж у розмірі 210 мільйонів гривень для цієї компанії. Договір із «КБР» було укладено лише 9 грудня.
Журналісти звернулися до Галущенка за коментарем щодо авансування та залучення нового підрядника без тендеру. Галущенко пояснив, що авансування — це формальність, яка застосовується для важливих робіт, і він не знав назви компанії, оскільки процес проходив за стандартними процедурами та вимагав швидкості виконання.
Після оприлюднення розслідування НАБУ та САП висунули підозру у розтраті 100 мільйонів гривень генеральному директору відокремленого підрозділу «Енергоатому» «Атомпроєктінжиніринг» Миколі Божку, а також керівництву і співробітникам компанії «БК КБР». У липні 2024 року матеріали справи були передані до суду.
