Нічний удар дронів по Сумах: щонайменше шестеро поранених
Унаслідок нічної атаки російських безпілотників у Сумах пошкоджено житлові будинки й інфраструктуру, постраждали мирні мешканці — за уточненими даними поліції, щонайменше шестеро осіб отримали поранення.
Про це розповідає Трибуна
«Російські безпілотники поцілили в житловий сектор. Пошкоджені багатоповерхівки, цивільні автівки. Ще один БпЛА влучив на територію лікувального закладу», – повідомив голова ОВА Олег Григоров.
Стан постраждалих і дії місцевої влади
Керівник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко зазначив, що «травмовано 4 осіб, серед яких – дитина 17 років: її та двох чоловіків ушпиталено». Медичні працівники надають допомогу постраждалим; за словами представників охорони здоров’я, серед зафіксованих випадків переважно гострі реакції на стрес, спричинені обстрілами.
Поліція міста уточнила загальну кількість потерпілих — шестеро людей. Унаслідок попадань безпілотників було зруйновано або пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, кілька цивільних автомобілів, а також зафіксовано влучання на територію медичного закладу.
Контекст атак і міжнародно-правова оцінка
Російські військові систематично застосовують різні види озброєнь — ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби й реактивні системи залпового вогню — для атак по українських містах і цивільній інфраструктурі. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, звертаючи увагу на їхній цілеспрямований характер.
Серед заходів, що розглядають як ознаки геноциду у контексті широкомасштабної агресії, експерти й правозахисники виділяють такі практики:
- публічні заклики або заяви владних осіб, що заперечують право на існування українського народу або виправдовують його знищення;
- цілеспрямовані обстріли життєво важливої інфраструктури та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях, їхнє знищення або депортація;
- винищення інтелігенції, педагогів та носіїв національної культури;
- впровадження в освітніх закладах окупованих територій програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- насильницьке вивезення дітей до рф або інші форми їхньої примусової передачі з метою зміни ідентичності;
- вилучення й руйнування українських книжок, пограбування музеїв та систематичне нищення культурних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю у 1948 році, визначає обов’язки країн-учасниць щодо запобігання актам геноциду та притягнення винних до відповідальності. Наразі до Конвенції приєднано 149 держав-учасниць.
Документ дає визначення геноциду як дій, здійснюваних із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Серед ознак геноциду виділяють: вбивства членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень; умисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітородіння у групі; насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує звинувачення щодо навмисних ударів по цивільній інфраструктурі, проте висновки українських посадовців і міжнародних експертів свідчать про системність атак, що завдають значної шкоди мирному населенню та об’єктам життєзабезпечення.
