Події

Обшуки у керівництва УПЦ на Кіровоградщині: СБУ назвала причини

Обшуки у керівництва УПЦ на Кіровоградщині: СБУ назвала причини

Про це розповідає Трибуна

Служба безпеки України провела обшуки у керівництва УПЦ (МП) на Кіровоградщині. Окремі представники цієї громади, за даними спецслужби, «причетні до поширення ідей, що посягають на територіальну цілісність України та розпалювання релігійної ворожнечі».

«Серед іншого у них виявлено листування митрополита Кіровоградського і Новомиргородського з патріархом Московським Кирилом та вилучено велику кількість виготовлених у РФ антиукраїнських матеріалів», – зазначають в СБУ.

За даними спецслужби, їх «активно поширювали серед священнослужителів і вірян, щоб сформувати серед них позиції, вигідні країні-агресору».

Наразі вилучені матеріали, як зазначають в СБУ, відправлені на експертизи.

27 жовтня в інтерв’ю ​«Інтерфакс-Україна» в.о. голови СБУ Василь Малюк заявив, що від початку повномасштабної війни Служба безпеки України відкрила 23 кримінальні провадження щодо підозрюваних у роботі на Росію священнослужителів УПЦ (МП). Самі представники УПЦ (МП) цих звинувачень не коментували.

На початку жовтня в інтерв’ю Радіо Свобода очільник Міністерства культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко наголосив, що його відомство виступає не за заборону УПЦ (МП), а за діалог з її представниками «задля збереження релігійного миру».

27 травня Українська православна церква (Московського патріархату) провела Собор, на якому заявила про самостійність і незалежність від Москви, а також висловила незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни Росії в Україні (він її фактично підтримує і благословляє російських військових на війну проти України – ред.).

У Православній церкві України (ПЦУ) заявили, що підсумки Собору УПЦ «м’які та округлі» у формулюваннях, а оголошена незгода з патріархом Кирилом ще не означає розірвання зв’язків з Російською православною церквою (РПЦ).

5 липня у стінах Софії Київської відбулася перша офіційна зустріч духовенства ПЦУ та УПЦ (УПЦ (МП) – ред.), під час якої ухвалили «Декларацію порозуміння».