Одеса під ударом дронів: влучання в багатоповерхівку
Ввечері 12 лютого Одеса опинилася під масованою атакою безпілотних літальних апаратів, унаслідок якої постраждала цивільна інфраструктура та житловий фонд. Голова міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про пошкодження багатоповерхового будинку, рекреаційної інфраструктури та виникнення пожежі на території торговельного об’єкта, повітряна тривога в місті триває, уточнюється інформація про постраждалих.
Про це розповідає Трибуна
«Внаслідок атаки пошкоджено цивільну інфраструктуру та житловий фонд. Сталося влучання у багатоповерховий будинок: пошкоджено квартиру на верхніх поверхах, без подальшого загоряння. Також пошкоджено об’єкт рекреаційної інфраструктури, де сталося загоряння господарських споруд. В іншому районі міста внаслідок атаки виникла пожежа на території обʼєкта торгівлі», – йдеться в повідомленні.
Ураження та наслідки для міста
За оперативною інформацією, влучання по житловому будинку сталося на верхніх поверхах, загоряння після цього не виникло. Окрім житлового фонду, постраждав об’єкт рекреаційної інфраструктури — там загорілися допоміжні господарські споруди. В іншому районі міста через атаку загорівся торговельний об’єкт. Місцева влада працює над уточненням кількості постраждалих та масштабів руйнувань.
Повітряна тривога в приморському місті триває, робота оперативних служб спрямована на локалізацію пожеж і надання допомоги постраждалим.
Кваліфікація атак і міжнародні оцінки
Російські збройні сили регулярно завдають ударів по українських містах різними видами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомбами (КАБ), реактивними системами залпового вогню (РСЗВ). Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Зокрема, систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розглядають як ознаки геноцидних дій. Правники й дослідники вказують на низку практик, які можуть відповідати таким ознакам:
- публічні заяви та заклики, що заперечують існування українців як окремої національної спільноти або закликають до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних для життя послуг;
- переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в шкільних закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей з окупованих територій до росії та насильницька зміна їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час воєнних конфліктів, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду згадуються: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, знищуючи лікарні, школи, дитсадки, об’єкти енергетики та водозабезпечення й убиваючи цивільних.
