За перші п’ять днів травня в Україні загинули 70 цивільних — ООН
За період з 1 по 5 травня внаслідок ударів по території України загинуло щонайменше 70 цивільних і понад 500 отримали поранення, йдеться у звіті моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Окремо 5 травня став днем інтенсивних атак, коли, за підрахунками спостерігачів, загинули 28 людей, а ще 194 дістали поранення.
Про це розповідає Трибуна
«Особливе занепокоєння викликають як масштаби жертв серед цивільних осіб, так і територія ураження лише за кілька днів… Багато з загиблих і поранених цивільних осіб займалися звичайними повсякденними справами – їхали на роботу, працювали, робили покупки, гуляли або займалися ліквідацією наслідків попередніх ударів. За таких обставин шкода, заподіяна цивільному населенню, є передбачуваною», – зазначила голова місії Даніель Белль.
Жертви та географія ураження
За даними моніторингу, 5 травня авіабомби влучили в промисловий район Запоріжжя: там загинули щонайменше 12 людей, ще 46 отримали поранення. У центральних районах Краматорська того ж дня загинули щонайменше шестеро осіб, 13 — поранені. Смерті і травми цивільних фіксувалися також у західних містах, зокрема в Тернополі та Рівному, а також у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській і Одеській областях.
Моніторинг також повідомляє про втрати на тимчасово окупованих територіях: загинули 10 людей, у тому числі п’ятеро внаслідок удару безпілотниками 5 травня в Джанкої у Криму.
Особливо трагічними виявилися випадки, коли удари повторно вражали уже пошкоджені об’єкти — серед загиблих і поранених опинилися працівники екстрених служб та рятувальники. Так, у Полтавській області двоє рятувальників загинули, а ще кілька отримали поранення внаслідок повторного удару по газовидобувному об’єкту, який уже зазнав удару в ніч з 4 на 5 травня. У Херсоні 3 травня медичний персонал потрапив під атаку безпілотника під час прибуття для надання допомоги постраждалим від попереднього удару
Зброя, правові оцінки і наслідки для цивільних
Водночас зазначається, що за кілька днів по всій країні застосовувалися різні типи озброєння: далекобійні ракети, ударні безпілотники, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Такі удари спричинили як прямі людські втрати, так і руйнування цивільної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці напади як воєнні злочини, вказуючи на цілеспрямований характер ударів по об’єктах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я. У звіті місії також наголошується, що сторона, яка здійснює атаку, зобов’язана вживати всіх можливих заходів для мінімізації жертв серед цивільного населення, зокрема з урахуванням часу удару та типу застосовуваної зброї.
У документі перелічуються також потенційні ознаки, що можуть свідчити про геноцидні дії: публічні заклики або заяви, які заперечують існування українського народу; цілеспрямовані напади на системи життєзабезпечення задля позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги; переслідування осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях; спроби знищення національної інтелігенції та культурних носіїв; зміна системи освіти і примусова передача дітей для зміни їхньої ідентичності; а також масове вилучення та знищення українських книг і культурних артефактів.
Крім того, у звіті підкреслено, що Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (ухвалена Генасамблеєю ООН 1948 року) визначає геноцид як намір повністю або частково знищити певну національну, етнічну, расову чи релігійну групу, та перераховує конкретні дії, які вважаються ознаками такого злочину.
Представники російського керівництва заперечують, що їхні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та населенню, натомість країни й міжнародні організації продовжують документувати випадки загибелі цивільних і руйнування критично важливої інфраструктури.
