Поліція вилучила в Дніпрі ворожий дрон із бойовою частиною
Поліція повідомила про вилучення в Дніпрі безпілотного літального апарата з бойовою частиною, який виявили у водоймі. Вибухотехніки перевели боєприпас у безпечний стан і забрали його для подальшого контрольованого знищення на спеціалізованому полігоні.
Про це розповідає Трибуна
«Під час обстеження акваторії правоохоронці встановили, що у воді знаходився ворожий БпЛА з бойовою частиною. Вибухотехніки перевели боєприпас у безпечний стан, після чого вилучили для подальшого контрольованого знищення на спеціалізованому полігоні»
За словами поліції, повідомлення про знахідку надійшло від мешканця Голосіївського району столиці. Після огляду місця події фахівці припинили можливу загрозу і вивезли пристрій для знешкодження.
Деталі вилучення та ідентифікація
Попередньо вилучений снаряд ідентифікували як дрібний бойовий безпілотник типу «Герань-2», який, за оцінками експертів, застосовували під час комбінованої повітряної атаки на Київ. Операція зі знешкодження та транспортування проводилася спеціалізованими підрозділами з дотриманням техніки безпеки.
Поліція звертається до громадян із проханням не наближатися до підозрілих або потенційно вибухонебезпечних предметів і негайно інформувати правоохоронців чи рятувальні служби, щоб мінімізувати ризики для життя і здоров’я.
Удари по цивільній інфраструктурі та міжнародне право
Унаслідок останніх атак в Києві зафіксовано низку уражених локацій та втрат серед мирного населення: кілька районів міста зазнали ударів, є загиблі та численні поранені, серед загиблих — дитина. Напади здійснювалися з використанням ударних безпілотників, ракет, коригованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню.
Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері та націленості на об’єкти цивільної інфраструктури. Систематичні удари по енерго- та медичним об’єктам, водопостачанню та зв’язку мають важкі наслідки для населення.
Нормативна база та визначення геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає обов’язки держав-учасниць щодо попередження та покарання актів геноциду. Серед ключових критеріїв, що можуть свідчити про геноцидні дії, зазначають:
- вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в межах групи;
- насильницьке переміщення дітей із однієї групи до іншої;
- публічні заклики до знищення чи викорінення певної національної або етнічної групи.
Експерти та правозахисники вказують на випадки переслідувань, депортацій, системного нищення культурних і освітніх інституцій на окупованих територіях, що розглядають як складові ширшої політики, спрямованої на знищення ідентичності та життя громадян.
