Путін використовує СНО-3 як інструмент ядерного шантажу
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав завершення дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) наслідком навмисної фрагментації архітектури глобальної безпеки, спричиненої росією, і закликав не піддаватися спробам маніпуляцій щодо нових правил контролю озброєнь.
Про це розповідає Трибуна
«(Президент РФ Володимир) Путін хоче зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, аби нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Путін зараз використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України», – вважає очільник зовнішньополітичного відомства, закликаючи «не піддаватися маніпуляціям».
Позиція Києва і меседжі щодо ядерного шантажу
Сибіга підкреслив, що Кремль свідомо руйнує правила міжнародної безпеки, намагаючись перевести дискусію про обмеження ядерних арсеналів у площину вибіркових домовленостей, які відповідали б інтересам росії. Він також зауважив, що у Путіна «немає грошей на нову гонку стратегічних озброєнь», тому Москва використовує політику шантажу, щоб послабити міжнародну підтримку України.
В офіційних коментарях Міністерства закордонних справ прозвучало: «Кінець СНО-3 також має означати кінець ядерного шантажу з боку Росії», – наголошує міністр закордонних справ України.
Міжнародні наслідки та реакції
Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше попереджав про «небезпечний момент» через завершення дії договору, зазначаючи, що світ опиниться у більш вразливому становищі без фундаментального документа, що обмежував би та контролював арсенали двох провідних ядерних держав.
5 лютого 2026 року офіційно завершується термін дії угоди, яка обмежує кількість розгорнутих російських та американських ядерних боєголовок. Це перший випадок за понад півстоліття, коли програми двох країн залишаться без встановлених кількісних обмежень.
Кремль фактично призупинив дію договору у 2023 році у відповідь на військову підтримку України з боку США; Вашингтон у відповідь заморозив виконання угоди, хоча вона формально зберігалася в силі до її офіційного завершення. У вересні минулого року Володимир Путін пропонував продовжити дію основних положень договору ще на один рік, зокрема збереження ліміту до 1550 розгорнутих боєголовок для кожної сторони.
Президент США Дональд Трамп позитивно відреагував на публічну пропозицію Кремля, назвавши її «гарною ідеєю», тоді як Державний департамент США відмовився коментувати статус договору, перенаправивши запити до Білого дому.
У підсумку, завершення дії СНО-3 відкриває новий етап у питаннях контролю над стратегічними озброєннями та ставить перед міжнародною спільнотою завдання виробити механізми стримування ескалації і зниження ризиків ядерного протистояння.
