Радник міністра оборони поранений під ударом дрона на Київщині
Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») дістав поранення після влучення керованого реактивного дрона в житловий будинок у Київській області. Інцидент стався вночі, постраждалого госпіталізували; він оприлюднив у соцмережі світлину з лікарні та описав обставини події.
Про це розповідає Трибуна
«Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний «Шахед» врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає. Мене зачепило, але головне – я чудом живий. Я був морально готовий до такого розвитку подій, і це мене не зупинить»
У дописі Бескрестнов зазначив, що дрон врізався у стіну його будинку і житло фактично зруйноване, а він сам отримав поранення, які не загрожують його життю. До повідомлення він прикріпив світлину з лікарняної палати.
Госпіталізація та обставини
Зранку 20 квітня керівник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник підтвердив, що внаслідок удару в Броварському районі госпіталізовано чоловіка 1974 року народження. Інформація про стан пацієнта та характер поранень уточнюється місцевими медиками.
За повідомленнями очевидців та місцевої влади, житлові будівлі в районі зазнали серйозних пошкоджень: удар реактивного безпілотника призвів до руйнування фасаду та інтер’єрів, кілька приватних осель опинилися без даху або з пошкодженими стінами.
Контекст атак і правова оцінка
російські військові регулярно застосовують різні види озброєнь — ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) — для ураження українських міст і цивільної інфраструктури в різних регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації й наголошують на їхньому цілеспрямованому характері
Серед дій, що розглядаються як складові цілеспрямованої політики руйнування життєвих умов населення та ураження цивільної інфраструктури, називають:
- цілеспрямовані обстріли електростанцій, мереж теплопостачання, водопостачання та зв’язку;
- удари по лікувальних закладах, школах і дитячих установах;
- викрадення і переслідування людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- систематичні знищення культурних цінностей, бібліотечних фондів і музейних колекцій;
- депортації дітей і спроби зміни їхньої ідентичності через перевезення на територію росії.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні країни-учасниці Конвенції, яких налічується 149, зобов’язані запобігати діям, що можуть кваліфікуватися як геноцид, та карати за них у воєнний і мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічні заклики до знищення та інші цілеспрямовані дії проти цивільного населення.
Керівництво росії наполягає, що її збройні сили не завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, але міжнародні інституції й українська влада продовжують фіксувати атаки, які призводять до жертв серед цивільного населення та руйнування важливої інфраструктури.
