Російські дрони атакують Суми: кілька влучань у центрі міста

Сумська громада зазнає масованої атаки російських безпілотників, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.

Про це розповідає Трибуна

За його інформацією, зафіксовано кілька влучань по об’єктах цивільної інфраструктури в центральній частині міста. За попередніми даними, жертв немає, проте триває перевірка місць ураження й оцінка збитків.

В.о. міського голови Артем Кобзар також інформував про вибухи в місті та попередив про можливість повторних ударів, закликавши мешканців дотримуватися правил безпеки та перебувати в укриттях.

За наявними даними, росія використовує різні засоби ураження — ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби (КАБ) і реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) — що робить удари масштабними та небезпечними для цивільної інфраструктури.

Пошкодження інфраструктури і загроза для населення

Ураження об’єктів життєзабезпечення, ферментів енергетики, водопостачання та медичних закладів створює прямий ризик для цивільного населення. Місцева влада наразі працює над відновленням пошкоджених мереж і наданням допомоги постраждалим. Через загрозу повторних ударів доступ до окремих частин міста обмежено до завершення огляду безпекових служб.

Кваліфікація атак і міжнародно-правовий контекст

Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

У наявному переліку ознак, які експерти та правники пов’язують із діями, що можуть підпадати під визначення геноциду, фігурують:

• публічні заклики до знищення або заперечення існування певної національної групи, у тому числі заяви, що українців як етносу «не існує» або що вони є «штучно створеною» нацією, а тих, хто так не вважає, слід «треба знищити»;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
• переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
• зміна освітніх і виховних програм на окупованих територіях, спрямована на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей і насильницька передача їх в інші спільноти з метою зміни ідентичності;
• вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать вбивство членів групи, спричинення серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.

Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, проте факти руйнувань та наслідки для цивільного населення фіксуються в усіх регіонах України.