росія вночі атакувала Дніпро й Харків: 14 постраждалих, є діти
Вночі російські сили завдали ударів по містах Дніпро та Харків; за даними місцевої влади, унаслідок атак постраждали 14 людей, серед яких — діти.
Про це розповідає Трибуна
У Харкові, за словами міського голови Ігоря Терехова, в Холодногірському районі зафіксовано влучання російського «Шахеда», внаслідок чого постраждали четверо осіб, серед них 10‑річна дівчинка. Пошкоджено приватні житлові будинки та господарські споруди.
У Дніпрі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив, що під час нічного обстрілу травмовано десять людей, серед них 12‑річний хлопчик; пошкоджено багатоповерхівку та інші цивільні об’єкти.
Застосовані засоби та характер ударів
У контексті останніх атак відзначається використання різних типів озброєнь — ударних безпілотних авіаційних комплексів, ракет, керованих авіабомб (КАБ) і реактивних систем залпового вогню. Російські сили систематично атакують міста й цивільну інфраструктуру в різних регіонах України.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації й підкреслюють їхній цілеспрямований характер
Ознаки і аргументи щодо можливих злочинів проти цивільного населення
Обстріли об’єктів життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я та інших цивільних інфраструктур із метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, звʼязку та медичної допомоги розглядаються як одна з ознак, що можуть відповідати геноцидним діям. Правники, дослідники та правозахисники виділяють низку практик, які, на їхню думку, свідчать про системні репресивні дії проти українського населення, зокрема:
- оголошення намірів щодо знищення українців: окремі заяви представників російської влади неодноразово стверджували, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, а тих, хто не поділяє таку позицію, «треба знищити», і що України та українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців та інші прояви мовлення, яке підбурює до насильства;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення й закладів охорони здоровʼя з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування та знищення осіб проукраїнської позиції на окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження у навчальних закладах на окупованих територіях систем виховання й навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів, що ілюструють історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. До Конвенції нині приєднано 149 країн, які зобовʼязані запобігати актам геноциду та притягати до відповідальності за такі злочини як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед ознак геноциду виділяють: вбивства членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьку передачу дітей до іншої групи; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що російські війська навмисно завдають ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, які призводять до загибелі цивільних осіб і руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, обʼєктів енергетики та водопостачання.
