росія вимагає право вето на західні гарантії безпеки для України
Кремль наполягає на отриманні права вето щодо будь-яких західних гарантій безпеки для України, намагаючись вплинути на процес формування довгострокових домовленостей про мир. Такі вимоги російської федерації можуть істотно ускладнити зусилля США, європейських країн і Києва у створенні надійної системи захисту України, що має запобігти новому вторгненню рф після завершення війни.
Про це розповідає Трибуна
росія прагне впливу на міжнародні гарантії безпеки
20 серпня міністр закордонних справ російської федерації сергій лавров заявив, що «будь-які серйозні дискусії щодо західних гарантій безпеки для України без участі росії є шляхом у нікуди». Він також наголосив, що росія «не може погодитися» з тим, що «питання колективної безпеки» можуть вирішуватися без неї, фактично висуваючи вимогу про право вето на західні ініціативи щодо гарантій для України. Крім того, лавров пригрозив «рішучими і жорсткими» діями для захисту «законних інтересів» рф у будь-яких майбутніх домовленостях про безпеку для України.
«Кремль, ймовірно, намагається впровадити свої вимоги у спільні зусилля США, Європи й України щодо створення структури безпеки, яка слугуватиме захистом від майбутнього повторного вторгнення Росії у разі мирного врегулювання. Надання Росії права вето щодо західних гарантій безпеки дозволить Кремлю диктувати умови, які послаблять здатність України протистояти черговому російському вторгненню, перешкоджаючи їй укладати двосторонні чи багатосторонні угоди про безпеку, такі як ті, що зараз обговорюються, збільшувати й модернізувати свої Збройні сили, а також отримувати підтримку від партнерів», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зазначають, що росія наполягає на тому, аби майбутні гарантії безпеки для України були засновані на так званому Стамбульському протоколі 2022 року. Цей документ надавав би рф і її союзникам право блокувати західну військову допомогу Україні, залишаючи Київ беззахисним перед потенційними загрозами з боку росії.
Західна підтримка та позиція європейських країн
У ході стамбульських перемовин росія пропонувала модель, за якої Україна була б позбавлена права вступу до НАТО, обмежена у розвитку власної армії та не могла б отримувати західну військову допомогу без згоди рф. При цьому росію та Китай розглядали як нейтральних «держав-гарантів», що фактично дозволяло б їм ветувати будь-які заходи реагування на відновлення агресії проти України. Подібна конструкція суттєво обмежила б можливості інших держав підтримати Київ у разі повторної атаки та дозволила б кремлю диктувати умови захисту України.
Гарантії безпеки для Києва залишаються ключовим питанням для припинення війни. Дискусії щодо їх змісту активізувалися після зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами у Вашингтоні.
У межах так званої Коаліції охочих Велика Британія запропонувала розмістити на заході України винищувачі Typhoon і надіслати бригаду з 3000-5000 військових для навчання українських військ. Франція, Канада та Австралія також розглядають можливість надсилання військового контингенту, а президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна може долучитися до миротворчих сил в Україні. Про готовність надати миротворчий підрозділ повідомила і Литва.
Європейські лідери в спільній заяві підкреслили, що жодна мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з іншими країнами. Вони також наголосили, що росія не має права вето на європейську інтеграцію України або її рух до членства в НАТО.
Водночас, речниця МЗС рф Марія Захарова вкотре заявила, що росія категорично проти присутності військ країн НАТО на українській території як частини будь-яких систем гарантій безпеки.
