Шестеро постраждалих на Дніпропетровщині через удари росії
Шестеро людей отримали поранення в Дніпропетровській області внаслідок ударів росії, що тривали з вечора 19 квітня до ранку 20 квітня. Серед постраждалих є госпіталізовані, один чоловік перебуває в тяжкому стані.
Про це розповідає Трибуна
«Майже 20 разів ворог атакував три райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. На Нікопольщині потерпали Нікополь, Покровська, Червоногригорівська, Марганецька та Мирівська громади. Пошкоджені підприємства, інфраструктура, приватні будинки, п’ятиповерхівка, господарська споруда. Поранені п’ятеро людей. Троє з них госпіталізовані, 74-річний чоловік – у важкому стані», – вказує чиновник.
Уражені населені пункти та інфраструктура
За повідомленням місцевої влади, удари вражали кілька громад Нікопольського району: Нікополь, Покровську, Червоногригорівську, Марганецьку та Мирівську. Внаслідок атак зазнали пошкоджень промислові підприємства, житлові будівлі, приватні господарства та інженерна інфраструктура. Поранення отримали п’ятеро осіб у цих громадах, троє з них госпіталізовані, зокрема 74‑річний чоловік у важкому стані.
У Кривому Розі внаслідок ударів виникла пожежа, постраждали багатоповерхівки та інфраструктурні об’єкти; серед постраждалих називають 39‑річного чоловіка. По інцидентах у Синельниківському районі також зафіксовані пошкодження об’єктів інфраструктури.
Кваліфікація атак і міжнародне право
Удари здійснювалися з різних видів озброєння: ударними безпілотними літальними апаратами, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада і міжнародні організації називають такі атаки воєнними злочинами та звертають увагу на їхній цілеспрямований характер.
Зокрема, експерти та правозахисники виділяють низку дій, які можуть підпадати під визначення геноциду, серед них:
- оголошення намірів про нібито відсутність українців як етносу та заклики до їхнього знищення;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них у воєнний та мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи щодо запобігання дітонародженню; насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує здійснення цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та убивства цивільного населення в Україні, незважаючи на численні повідомлення про руйнування лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики й водопостачання.
