Скинули фугасні авіабомби по центру Краматорська: 5 загиблих
Близько 17:00 5 травня три фугасні авіабомби були скинуті по центру Краматорська, унаслідок чого щонайменше п’ять людей загинули, ще п’ять отримали поранення, повідомив очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін; дані наведені станом на 18:40.
Про це розповідає Трибуна
«Пошкоджено численні багатоповерхівки та автівки. На місці працюють всі відповідальні служби. Точну кількість жертв та обсяги завданої шкоди встановлюємо. Рятувальна операція триває», – написав Філашкін у телеграмі.
На місці події працюють рятувальні служби та екстрені служби, тривають пошуково-рятувальні роботи. За попередніми відомостями, пошкоджені житлові будинки багатьох поверхів і транспортні засоби; очевидці фіксують масштабні руйнування в центральній частині міста.
Характер і масштаби ударів
Атака з застосуванням фугасних авіабомб підтверджує використання важких авіаційних засобів у густонаселених районах. Російські війська систематично завдають ударів по українських містах із використанням ударних безпілотників, ракет, корегованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню, що призводить до загибелі цивільних і руйнування критичної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини з огляду на їхній цілеспрямований характер та вплив на цивільне населення. Обстріли інфраструктури, які позбавляють людей доступу до електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як спроби систематично позбавити населення необхідних умов для життя.
Ознаки, що вказують на системне нищення
Експерти та правозахисники називають ряд практик, які можуть свідчити про широкомасштабні злочини проти населення. Серед них:
- публічні заклики або заяви, що заперечують існування української національної спільноти;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення базових послуг;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, напад на культурні інституції й освітні заклади з метою зміни ідентичності дітей;
- депортації дітей та систематичне вилучення українських культурних артефактів і літератури.
Ці дії у сукупності описують механізми, які, за оцінками юристів і дослідників геноцидів, можуть відповідати критеріям, передбаченим міжнародним правом.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні учасницями Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Ознаки геноциду включають вбивства членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи, а також примусове переміщення дітей до іншої групи.
Водночас керівництво росії заперечує, що армія росії завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та населенню, незважаючи на численні факти руйнувань і жертви серед мирних жителів.
