Головне

у ДБР кажуть, що встановили силовиків, які здійснили перші постріли по мітингувальниках

у ДБР кажуть, що встановили силовиків, які здійснили перші постріли по мітингувальниках

у ДБР кажуть, що встановили силовиків, які здійснили перші постріли по мітингувальниках

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру колишньому командиру роти спецпідрозділу «Беркут» Управління МВС України в Севастополі та одному з міліціонерів цього підрозділу у рамках справи Майдану.

«Вони були безпосередніми виконавцями масових розстрілів активістів Майдану та фактично були першими, хто почав стрільбу по мітингувальниках», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому пресслужбою бюро в телеграмі.

За даними слідства, 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві ці міліціонери спецроти «Беркут» виконали наказ вищого керівництва та застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю, споряджену патронами з свинцевою картеччю.

У ДБР кажуть, що безпосередньо через них загинули троє мітингувальників, а ще троє зазнали вогнепальних поранень різного ступеня тяжкості.

«Їх постріли фактично стали поштовхом до продовження вчинення умисних вбивств учасників акцій протесту, уже з застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї, бійцями спецпідрозділів Київського «Беркута» (так звана «чорна рота») та внутрішніх військ МВС України», – стверджують у ДБР, і додають, що через їхні дії загинули 48 учасників акцій протесту та ще 90 зазнали вогнепальних кульових поранень.

Після цих подій командир Севастопольського «Беркута» разом з працівниками очолюваного підрозділу, аби уникнути відповідальності втекли до Севастополя, де згодом перейшли на бік РФ та сприяли анексії півострова, додають у бюро.

Читайте також: Справи Майдану: екскомандира «Беркуту» з Криму судитимуть за перешкоджання протестам – ДБР

У лютому ДБР повідомило, що за чотири роки розслідування «справ Майдану» було повідомлено 239 підозр, до суду направлено 117 обвинувальних актів відносно 211 осіб.

Але, як повідомила Радіо Свобода, адвокатка потерпілих у «справах Майдану» Оксана Михалевич, більшість вироків у цих справах хоч є обвинувальними, але обвинувачені звільнені від покарання через сплив строків давності, саме притягнення до відповідальності.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.