Головне

У Генштабі ЗСУ розповіли про спроби оточення військами РФ підрозділів Сил оборони


На Донецькому напрямку основні зусилля російська армія зосереджує на Лисичанському напрямку та спробах оточення підрозділів Сил оборони в районі Лисичанська. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в ранковому зведенні 26 червня. І додає, що російські окупанти продовжують завдавати ракетних ударів по військових та критичних об’єктах цивільної інфраструктури на території України.

«(Противник) здійснював обстріли неподалік Вовчоярівки, Лоскутівки, Білої Гори, Верхньокам’янки, Виїмки, Верхньокам’янського і Золотарівки. Завдав авіаційного удару парою Су-25 в районі населеного пункту Біла Гора», – йдеться у зверненні.

На Слов’янському напрямку російські війська основні зусилля зосереджували на веденні наступу в напрямках населених пунктів Довгеньке та Мазанівка, зауважують в Генштабі.

«(Противник) здійснив вогневе ураження зі ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню в районах населених пунктів Нова Дмитрівка, Хрестище, Дібрівне, Богородичне, Новопавлівка, Адамівка, Грушуваха, Вірнопілля, Краснопілля, Мазанівка, Веселе та Курулька», – додали українські військові.

На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках російські війська ведуть бойові дії та здійснюють систематичний вогневий вплив із метою сковування українських військ та недопущення їх перекидання на загрозливі напрямки, кажуть в Генштабі.

«(Противник) здійснював обстріли із танків та ствольної артилерії в районах населених пунктів Керамік, Красногорівка, Сєверне, Водяне, Опитне, Уманське, Тоненьке, Карлівка, Новомихайлівка, Мар’їнка, Парасковіївка, Павлівка, Шевченко, Пречистівка, Золота Нива, Комар, Новосілка, Велика Новосілка, Володимірівка, Гуляйпільське, Білогір’я, Новопіль, Червоне, Зелене Поле, Гуляйполе та Малинівка», – наголосили українські оборонці.

На Краматорському напрямку активних дій українські військові не фіксували. Утім, зауважили, що російські військові здійснювали вогневе ураження із ствольної артилерії в районах населених пунктів Маяки, Пискунівка, Сіверськ.

На Волинському та Поліському напрямках ситуація щодо діяльності збройних сил Білорусі, зазначають, змін не зазнала. Зберігається загроза застосування ракетного озброєння з території та повітряного простору цієї країни.

На Сіверському напрямку російські війська здійснили вогневе ураження артилерією позицій Сил оборони у прикордонних районах Сумської та Чернігівської областей, зазначили в Генштабі.

На Харківському напрямку армія РФ продовжує ведення оборонних дій, вказують ЗСУ. І зауважують, що противник здійснив артилерійські обстріли в районах населених пунктів Уди, Харків, Базаліївка, Руські Тишки, Старий Салтів, Верхній Салтів, Кутузівка, Рубіжне, Дементіївка, Чепіль, Світличне, Коробочкіне, Іванівка, Шестакове та Печеніги.

«На Південнобузькому напрямку противник зосереджує основні зусилля на утриманні зайнятих рубежів та здійснює вогневий вплив на наші підрозділи з метою недопущення перегрупування військ. Наша авіація на відповідних ділянках завдавала ударів по скупченнях ворога. Втрати окупантів уточнюються», – зауважили в Генштабі.

В Акваторії Чорного та Азовського морів основні зусилля корабельне угруповання противника, наголошують в ЗСУ, зосереджує на блокуванні цивільного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря. У готовності до застосування ракетного озброєння в акваторії Чорного моря перебуває два носії крилатих ракет морського базування типу «Калібр».

«Наші підрозділи продовжують успішне виконання ракетно-артилерійських вогневих завдань на визначених напрямках», – додали в Генштабі.

На початку червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що командувач російського наступу на Донбасі генерал Олександр Дворніков «отримав завдання до 10 червня або захопити повністю Сєвєродонецьк, або перерізати повністю трасу Лисичанськ – Бахмут і взяти її під контроль».

Водночас Гайдай заявив про відхід Збройних сил із Сєвєродонецька лише 24 червня.

Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.

У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що українські військові не змогли «доробити заплановане» в Сєвєродонецьку через передчасне оприлюднення інформації в соцмережах.

25 червня керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк повідомив, що місто перебуває під російською окупацією, загарбники призначили свого «коменданта».

Перед тим в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. Серед загиблих – щонайменше 321 дитина. Це дані до півночі 23 червня. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.