Удар росії по адмінбудівлях у Новгороді-Сіверському та Прилуках

Сьогодні вранці сили росії завдали ударів по адміністративних будівлях у Новгороді-Сіверському та Прилуках, за словами голови Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса.

Про це розповідає Трибуна

Удар і перші наслідки

Внаслідок ударів на місцях виникли пожежі, триває робота рятувальників і оперативних служб. Попередньо відомо про поранених, їхня кількість і ступінь ушкоджень уточнюються.

Після атаки в Прилуках загорілася будівля міської ради, відбувається ліквідація вогню та оцінка руйнувань. Російські війська регулярно застосовують різні типи озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак по українських містах і цивільній інфраструктурі.

Кваліфікація ударів і ознаки злочинів

Українська влада та міжнародні організації розцінюють такі удари як воєнні злочини, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. Обстріли об’єктів життєзабезпечення й установ охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку чи медичної допомоги, розглядаються як механізми створення непридатних для життя умов.

Обстріли та систематичні напади на цивільну інфраструктуру привертають увагу експертів і правозахисників, які називають такі дії однією з ознак геноцидних практик. До переліку поведінки, що розглядається як ознака геноциду або спрямована на зміну національної ідентичності, відносять:

• заяви керівництва, спрямовані на заперечення існування українського народу як окремої спільноти та приниження його історичної самобутності, зокрема твердження, що українців «не існує» або що нація є «штучно створена»;
• публічні заклики до знищення українців, зокрема заклики типу «треба знищити» та твердження, що України і українців «не повинно існувати» у майбутньому;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
• переслідування і знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
• винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
• запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.

Ознаки геноциду включають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьке переміщення дітей; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво росії заперечує, що її армія вдається до цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі в Україні, які призводять до загибелі цивільного населення та руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики й водозабезпечення.