Удари по Миколаєву та Кривому Рогу: щонайменше 10 постраждалих
Щонайменше 10 людей отримали поранення 3 травня внаслідок російських ударів по Кривому Рогу та Миколаєву, що призвело до пожеж та руйнувань житлових будівель.
Про це розповідає Трибуна
У Кривому Розі влучання ударного безпілотника вразило шостий поверх багатоповерхового житлового будинку, через що виникла пожежа та постраждали мешканці. За інформацією обласної влади, серед постраждалих є діти та дорослі, деякі звернулися за медичною допомогою, частина отримала її на місці і від госпіталізації відмовилася.
«Пʼятеро постраждалих через атаку росіян на Кривий Ріг. Серед них двоє дітей. Двоє хлопчиків одного та чотирьох років отруїлися продуктами горіння. Одна дитина госпіталізована. Її стан медики оцінюють як середньої тяжкості. Постраждали і дві жінки 39 та 62 років та чоловік 58 років. Вони отримали допомогу на місці і від госпіталізації відмовилися», – вказав Ганжа.
Шкода в Миколаєві та характер атак
У Миколаєві влучення балістичної ракети спричинило руйнування приватних будинків і поранило пʼятьох людей — трьох чоловіків та двох жінок, які були госпіталізовані. Місцева інфраструктура зазнала пошкоджень, зокрема житловий сектор.
Ворог застосовує різні типи озброєння: ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, що систематично призводить до уражень цивільних об’єктів і жителів у різних регіонах України.
Правова оцінка та міжнародні норми
Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують такі удари як воєнні злочини, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. Особливу стурбованість викликають атаки на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я, які ставлять під загрозу доступ до електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
У тексті міжнародних правових актів такі дії розглядають як фактори, що можуть свідчити про наміри, спрямовані на часткове або повне знищення групи осіб. При цьому переліку дій, які розглядаються як ознаки геноциду, увага приділяється наступним практикам:
- оголошення намірів щодо знищення певної національної чи етнічної групи;
- публічні заклики до знищення або насильства проти представників групи;
- цілеспрямовані обстріли мереж життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування і знищення осіб проукраїнської позиції на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв культури, депортація дітей, зміна ідентичності молодих поколінь;
- пограбування культурних установ та знищення або вивезення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Станом на сьогодні Конвенція має 149 держав-учасниць, які взяли на себе зобов’язання запобігати актам геноциду і карати за них.
Законодавчі норми і міжнародні критерії виділяють конкретні елементи геноциду: вбивство членів групи, серйозні тілесні ушкодження, навмисне створення життєвих умов, що ведуть до знищення, заходи, спрямовані на запобігання народжуванню або насильницьку передачу дітей в іншу групу, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
У контексті триваючих атак на цивільну інфраструктуру українська сторона та міжнародні оглядачі продовжують фіксувати наслідки цих ударів для мирного населення і закликають до посилення заходів з мінімізації шкоди громадянам.
