Україна очікує закриття частини переговорних кластерів із ЄС цього року
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка в Брюсселі заявив, що очікує на поступове відкриття переговорних кластерів у рамках перемовин України з ЄС і висловив сподівання, що певні переговорні глави можна буде вважати закритими вже цього року.
Про це розповідає Трибуна
«Сподіваюся, це (відкриття переговорних кластерів – ред.) станеться швидко, хоча з Брюсселем ніколи не знаєш напевно, тому ніхто не називає конкретних дат. Але на цей момент ми не бачимо перешкод. Подивимося, що буде далі. Наше завдання – зосередитися на закритті глав. Тож сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні глави можна вважати закритими», – наголосив Качка.
За словами Качки, наразі головна мета уряду — зосередитися на закритті глав переговорів, адже це створює передумови для наступного кроку — глибшої інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Він зазначив, що відкриття кластерів може відкрити шлях до прискорених дискусій про договір про вступ, якщо перемовини триватимуть ефективно.
Поточний стан переговорів
Україна має статус кандидата на вступ до ЄС з червня 2022 року. Переговорний процес поділено на шість тематичних кластерів, які охоплюють загалом 35 переговорних глав європейського законодавства. Формальне відкриття або закриття будь‑якого кластера потребує одностайної згоди всіх держав‑членів ЄС, що робить процедуру вразливою до політичних заперечень окремих країн.
Наразі процедура блокована позицією Угорщини, яка не погоджується на рішення Ради ЄС щодо відкриття переговорних кластерів для України. Це рішення уповільнює офіційний прогрес, попри відсутність, за оцінкою Качки, технічних перепон для руху вперед.
Угорщина, нацменшини і політичні ризики
Качка повідомив, що сподівається на найближчі контакти з майбутньою владою Угорщини й наразі уважно стежить за її комунікацією з Брюсселем, яку вважає обнадійливою. Він також не бачить підстав вважати, що питання угорської нацменшини на Закарпатті стане суттєвою перешкодою у відносинах із новим угорським урядом, наголосивши, що обговорення прав нацменшин — «абсолютно природне з усіма сусідами».
Після парламентських виборів в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр висловився проти прискореного вступу України до ЄС і поставив нормалізацію відносин із Києвом у залежність від дотримання прав угорської меншини в Україні. Це додатково ускладнює шлях до одностайного рішення в Раді ЄС.
Президент України Володимир Зеленський наголошував, що наявність чіткої дати вступу до ЄС розглядається як частина безпекових гарантій і може відігравати роль у потенційному мирному врегулюванні з росією, оскільки без явної перспективи інтеграції, на його думку, є ризик зовнішнього тиску на процес європейської інтеграції України.
Отже, попри політичні складнощі, уряд і надалі працює над тим, щоб завершити переговорні глави і створити умови для подальших кроків у бік членства в ЄС.
