Вісім поранених, серед них 6-річна дитина, після ударів рф у трьох областях

За минулу добу внаслідок обстрілів з боку рф у Херсонській, Донецькій і Запорізькій областях поранено вісім осіб, серед яких шестирічна дитина. Інформація надходить від обласних військових адміністрацій, які фіксують як постраждалих людей, так і значні руйнування цивільної інфраструктури.

Про це розповідає Трибуна

Поранення й руйнування в регіонах

У Херсонській області очільник обласної військової адміністрації повідомив про п’ять поранених за добу та численні пошкодження в житлових кварталах. За даними адміністрації, внаслідок ударів постраждали багатоповерхівки й приватні будинки, а також цивільні автівки й підприємницькі об’єкти.

«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 7 багатоповерхівок і 11 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватне підприємство, мікроавтобус та приватні автомобілі»

У Запорізькому районі від поранення постраждала 6‑річна дитина. Офіційні дані свідчать про сотні ударів по регіону та десятки звернень щодо пошкоджень житла, автотранспорту й об’єктів інфраструктури.

У Донецькій області зафіксовано двох поранених. У Краматорському районі зареєстровано пошкодження житла й автомобілів, у Рай‑Олександрівці двоє людей дістали поранення, а в Костянтинівці зруйновано кілька багатоповерхових будинків.

Методи атак і міжнародно-правова оцінка

Атаки здійснюються за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів, ракет, керованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Такі удари регулярно завдають шкоди цивільним об’єктам і житловим кварталам у різних регіонах України.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні дії як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Особливу стурбованість викликають удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, які можуть призводити до позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та доступу до медичної допомоги.

Елементи, що фігурують у дискусіях про можливі геноцидні дії, включають:

• публічні заяви посадовців, які применшують існування української нації або закликають до її знищення;
• цілеспрямовані обстріли інфраструктури життєзабезпечення з метою позбавлення населення необхідних умов для життя;
• переслідування і усунення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• знищення культурних і освітніх інституцій, депортації та насильницька асиміляція дітей;
• пограбування музеїв, вилучення й знищення книг та артефактів, що підтверджують історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі 149 країн‑учасниць зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них під час війни й у мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед конкретних видів таких дій називають: умисні вбивства членів групи, спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень, створення умов життя, розрахованих на часткове або повне знищення групи, заходи, спрямовані на перешкоджання народженню дітей у групі, а також примусове переведення дітей до іншої групи.

Водночас керівництво росії заперечує, що її збройні сили свідомо атакують цивільну інфраструктуру й заклади охорони здоров’я, заперечуючи навмисний характер ударів по містах і селах України.