У Запорізькому районі — щонайменше вісім ударів, є загиблий
Ранковий удар по Запорізькому району призвів до щонайменше восьми влучень по цивільній інфраструктурі та житлових масивах. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще четверо отримали поранення. У селищі Балабине зафіксовано пошкодження приватних будинків; одна поранена жінка отримує медичну допомогу, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Про це розповідає Трибуна
Наслідки та масштаб обстрілів
За оперативною інформацією, кількість постраждалих унаслідок ранкового удару зростає: вже відомо про одного загиблого й чотирьох поранених. Попередньо також фіксувалися пошкодження житлових будівель у населених пунктах району. Упродовж попередньої доби сили росії завдали понад 800 ударів по 43 населених пунктах Запорізької області; у Запорізькому районі внаслідок обстрілів був поранений 58-річний чоловік.
Засоби ураження та характер атак
Російські війська застосовують різні типи озброєння: ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню. Такі атаки регулярно спрямовані проти українських міст і цивільної інфраструктури, зокрема енергетичних, водопостачальних та медичних об’єктів.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і звертають увагу на цілеспрямований характер атак, які загрожують життю та базовим умовам існування цивільного населення.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя розглядаються експертами як ознаки геноцидних дій.
Серед дій, які правники, дослідники та правозахисники вказують як складові такого наміру, називають:
- оголошення намірів про знищення українців: представники російської влади неодноразово заявляли, що “не існує” українців як окремої спільноти, що це «штучно створена» нація, а тих, хто це заперечує, «треба знищити», та що України і українців “не повинно існувати ” у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, носіїв української культури;
- застаріле або примусове впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, спрямованої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної агресії цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, спричиняючи загибель мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків і об’єктів енергетики й водопостачання.
