На Херсонщині внаслідок ранкового удару рф загинув мешканець Широкої Балки

На Херсонщині внаслідок ранкової атаки рф загинув мешканець села Широка Балка Станіславської громади. Очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін зазначив: «Через тяжкі поранення помер чоловік 1964 року народження», – написав він у телеграмі.

Про це розповідає Трибуна

Жертви та руйнування

За повідомленнями влади регіону, минулої доби внаслідок обстрілів на Херсонщині постраждали шість людей. Внаслідок ударів поцілили по житлових кварталах та об’єктах соціальної інфраструктури: пошкоджено сім багатоповерхівок і 17 приватних будинків. Окупанти також завдали шкоди газопроводу та пошкодили приватні гаражі і автомобілі.

Російські війська застосовують різні види озброєнь під час атак по українських населених пунктах: ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Такі удари систематично спрямовані проти цивільної інфраструктури в різних регіонах країни.

Кваліфікація дій і міжнародні норми

Українська влада та міжнародні організації розглядають ці напади як воєнні злочини і підкреслюють їх цілеспрямований характер. У статтях аналітичних матеріалів і правових оцінок наголошують, що систематичні удари по життєзабезпеченню населення — електропостачанню, теплу, водопостачанню, зв’язку та охороні здоров’я — можуть свідчити про намір позбавити людей можливості для нормального життя

Правники, дослідники генцидів і правозахисники виокремлюють низку дій, які в контексті широкомасштабної агресії рф розглядають як елементи, що можуть підпадати під визначення геноциду:

• оголошення намірів щодо знищення українців як етносу, зокрема окремі висловлювання лідерів та посадовців, які заперечують існування української нації або закликають до її ліквідації;
• публічні заклики до фізичного знищення українців або до насильницьких дій проти них;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
• переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• утиски та винищення інтелігенції — учителів, митців і тих, хто поширює українську культуру;
• впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях навчальних практик, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів, що свідчать про історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітородінню в групі; насильницьке вивезення дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до таких дій.

Керівництво росії наполягає, що її армія не завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і заперечує факти руйнувань лікарень, шкіл, садочків та об’єктів енергетики й водопостачання, які фіксують українські органи влади та міжнародні спостерігачі.