Війська рф вдарили по Дніпровському району: є постраждалі

російські війська знову завдали удару по Дніпровському району міста Дніпра, внаслідок атаки є постраждалі. За інформацією обласної військової адміністрації, медичної допомоги потребували шестеро людей: п’ятеро госпіталізовані, троє з них перебувають у важкому стані. Внаслідок влучання зайнялися склади однієї з торгівельних мереж, у районі виникла масштабна пожежа.

Про це розповідає Трибуна

Міський голова Дніпра Борис Філатов уточнив, що війська рф вдарили по складах торгівельної мережі АТБ. За даними обласної влади, близько 16:00 було відомо про двох поранених: 34-річну жінку та 53-річного чоловіка, яких у важкому стані доправили до лікарні.

Наслідки для міста

Раніше, внаслідок російської атаки вночі на 2 червня, у Дніпрі загинули 16 людей, серед яких діти 3 та 8 років. У місті оголошено день жалоби. Напади по житлових районах і критичній інфраструктурі спричиняють загибель і масштабні руйнування, а також призводять до великих пожеж та проблем із наданням екстреної допомоги постраждалим.

російські війська регулярно атакують українські міста різними засобами ураження — ударними безпілотниками, ракетами, корегованими авіабомбами (КАБ), реактивними системами залпового вогню, — що призводить до руйнувань цивільної інфраструктури та загрози життю мирного населення.

Правова оцінка дій росії

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Правники, дослідники і правозахисники також вказують на низку дій, які можуть відповідати визначенню геноциду:

• заяви керівництва рф про те, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і твердження, ніби тих, хто інакше мислить, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
• публічні заклики до знищення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
• переслідування та знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
• винищення інтелігенції — вчителів, митців та інших носіїв української культури;
• впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання й виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності та насильницьке вилучення українських дітей;
• вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні сторонами Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи як такої. Серед ознак, що наводяться в нормативних актах і дослідженнях: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей; публічне підбурювання до вчинення подібних дій.

Керівництво росії заперечує, що армія рф завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільних і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.