Дві людини постраждали після удару рф дронами по Харкову

Двоє людей отримали поранення внаслідок удару дронами рф по Харкову та передмістю. У результаті атаки були зафіксовані три влучання і кілька пожеж, зокрема в Новобаварському і Основ’янському районах міста.

Про це розповідає Трибуна

«Ворог атакував обласний центр і передмістя, зокрема, Новобаварський і Основ’янський райони Харкова. Зафіксовано три влучання, внаслідок яких виникли пожежі»

Наслідки удару

Найбільше займання сталося на цивільному підприємстві в селі Котляри Харківського району: горіла складська будівля. Поранені доставлені до медичних закладів, їм надають необхідну допомогу. Окрім локальних пожеж, атака пошкодила інші об’єкти цивільної інфраструктури в передмісті.

Російські збройні формування застосовують по українських містах різні види озброєнь: ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Ці удари спричиняють загрозу життю мирного населення та руйнування критично важливої інфраструктури.

Правова оцінка та ознаки злочинів

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення і медичних закладів мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та доступу до медичної допомоги, що загрожує життю цивільного населення.

Фахівці та правники вказують на низку дій, які розглядаються як ознаки геноциду або становлять складові можливих системних злочинів проти населення. Серед них:

• оголошення намірів щодо знищення українців та публічні заклики до таких дій;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
• переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• знищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
• запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм, що змінюють ідентичність дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць мають зобов’язання запобігати актам геноциду і карати за них як у час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду називають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Водночас керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й відкидає звинувачення щодо умисного вбивства мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики і водозабезпечення.