МЗС Норвегії спростував інформацію про роль посередника
Міністр закордонних справ Норвегії прокоментував припущення про свою можливу роль представника Європи на потенційних переговорах із росією та заявив, що не висував своєї кандидатури й не знає підґрунтя таких розмов.
Про це розповідає Трибуна
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
Позиція норвезького міністра
Еспен Барт Ейде підкреслив, що Норвегія має залишатися «твердим і сильним союзником України», і це, на його переконання, відрізняється від ролі посередника у прямих перемовинах із росією. За словами міністра, справжнє посередництво має виконувати хтось, хто може реально поставити себе між сторонами й сприйматися обома як нейтральний суб’єкт.
Він також звернув увагу на окрему дискусію про фігуру, яка могла б говорити від імені Європи, пояснивши, що такий формат означає не стільки формальну медіацію, скільки донесення голосу Європи до переговорного процесу, адже питання завершення війни та майбутнього континенту безпосередньо стосуються європейських інтересів.
Імена, які розглядалися для ролі посла миру
У публікації, датованій 18 травня, були названі кілька імен як можливі кандидати на посаду спецпредставника для мирних перемовин щодо України. Серед згаданих — колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу; чинний президент Фінляндії Александр Стубб, який висловив готовність розглянути цю роль; а також експрем’єр Італії Маріо Драгі, який поки що не коментував ці припущення.
За повідомленнями, знайомі з позицією Києва співрозмовники вказували, що посланець має отримати сильну підтримку в ЄС, але водночас не повинен формально представляти сам блок, оскільки у Кремля існує недовіра до європейських інституцій. Такі критерії, на думку експертів, можуть спрямувати увагу на фігури на кшталт Еспена Барта Ейде або міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара, які підтримували контакти з обома сторонами конфлікту.
