Російський удар по Одесі: три постраждалих, один у тяжкому стані
російські війська завдали удару по Одесі, внаслідок чого поранені троє людей, один із них перебуває у тяжкому стані, повідомив очільник міської військової адміністрації Одеси Сергій Лисак.
Про це розповідає Трибуна
Пошкодження інфраструктури та житла
За даними влади, в одному з районів міста внаслідок атаки було пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури. Вибухова хвиля також розбила вікна в навчальному закладі та в сусідніх житлових будинках, що призвело до додаткових ризиків для населення та потреби у терміновому ремонті постраждалих приміщень.
Місцеві служби продовжують обстежувати район на предмет інших ушкоджень і надають медичну допомогу постраждалим. Оперативні служби працюють над тим, щоб відновити безпеку й нормальне функціонування об’єктів, які зазнали руйнувань.
Систематичні удари по цивільній інфраструктурі
російські війська регулярно атакують українські міста з використанням різних видів озброєння — ударних БпЛА, ракет, керованих авіабомб (КАБ) і реактивних систем залпового вогню. Такі удари завдають шкоди житловим кварталам, об’єктам енергетики, закладам охорони здоров’я і навчальним закладам у різних регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці атаки як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їх цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення і медичних закладів мають на меті позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги — умови, необхідні для виживання людей
Фахівці та правозахисники виділяють кілька ознак, які можуть свідчити про геноцидні дії у контексті широкомасштабної війни, зокрема:
- заяви керівництва та окремих представників влади з намірами щодо знищення або заперечення права на існування певної групи: у ряді випадків звучали твердження, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців «не повинно існувати» у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення базових умов для життя;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в окупованих школах системи навчання, спрямованої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів, що свідчать про давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, які призводять до загибелі мирних жителів та руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водозабезпечення
