Атаки на Дніпропетровщині: загинув чоловік, є поранені
Через російські атаки в Дніпропетровській області загинула одна людина, ще троє отримали поранення. Голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив, що удари завдавали артилерією, ударними безпілотниками та КАБами по Нікопольському, Синельниківському і Павлоградському районах.
Про це розповідає Трибуна
Уражені громади та пошкоджена інфраструктура
«У Нікопольському районі потерпали райцентр, Покровська, Мирівська, Червоногригорівська та Марганецька громади. На жаль, загинув 44-річний чоловік. Жінка 39 років дістала поранень. Пошкоджені багатоповерхівка, приватні будинки, гуртожиток, інфраструктура. Горіли автівки», – написав він у телеграмі.
За даними обласної влади, у Нікопольському районі пошкоджені житлові будинки різного типу, горіли автомобілі, постраждали комунальні та інші об’єкти. Унаслідок атак загинув 44-річний чоловік, ще одна жінка віком 39 років дістала поранення.
На Синельниківщині, як зазначається, поранення отримали дві жінки, практично два десятки приватних будинків зазнали ушкоджень, постраждали храм та автомобілі. У Павлоградському районі також зафіксовано пошкодження інфраструктури, зокрема об’єктів, що забезпечують життєдіяльність громад.
Кваліфікація ударів та ознаки геноциду
Російські військові систематично використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, КАБи, реактивні системи залпового вогню — для ураження міст і цивільної інфраструктури по всій Україні. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини і наголошують на цілеспрямованому характері атак.
Експерти й правозахисники також називають низку дій, які можуть свідчити про геноцидні наміри. Серед них виділяють наступне:
- публічні заяви та заклики, що заперечують існування українського народу або закликають до його знищення;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування і вбивства людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- знищення інтелігенції, діячів культури та освіти, які формують національну ідентичність;
- системні спроби змінити ідентичність дітей через навчальні програми на окупованих територіях, депортації або насильницьке переміщення дітей;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: убивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або примусове переміщення дітей до іншої групи; а також публічне підбурювання до здійснення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та закладах охорони здоров’я, які призводять до загибелі цивільних осіб і руйнувань важливих об’єктів енергетики, водопостачання, шкіл і лікарень.
