У Барвінковому через удар по магазину поранено семеро людей
У місті Барвінкове Ізюмського району внаслідок обстрілу близько 18:35 11 лютого влучання сталося в двоповерховий магазин: загорілася будівля, семеро громадян отримали травми. На місці працюють екстрені служби, медики та поліція, яка документує наслідки нападу й опрацьовує інформацію про потерпілих.
Про це розповідає Трибуна
«Станом на 21:00 відомо про сімох травмованих громадян. 11 лютого близько 18:35 війська РФ здійснили обстріл міста Барвінкове Ізюмського району. Унаслідок влучання загорівся двоповерховий магазин. На місці події працюють екстрені служби, поліцейські надають допомогу постраждалим та документують наслідки ворожої атаки»
Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини) і встановлюють обставини поранень та масштаб руйнувань. Триває фіксація пошкоджень інфраструктури й опитування свідків для подальшого розслідування.
Наслідки для цивільної інфраструктури
Ураження магазину в Барвінковому стало черговим епізодом систематичних атак на житлові квартали та об’єкти цивільної інфраструктури. Російські війська застосовують різні типи озброєнь — ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — що призводить до численних пожеж, руйнувань і травм серед мирного населення.
Міжнародне право і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, звертаючи увагу на їхній цілеспрямований характер. У контексті міжнародного права важливе значення має Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. До ознак геноциду відносяться, зокрема:
- вбивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або примусова передача дітей до іншої групи;
- публічні заклики до знищення або переслідування представників групи;
- систематичне знищення культурних цінностей, депортації та інші дії, що спрямовані на викорінення ідентичності.
Країни-учасниці конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час воєнних дій, так і в мирний час.
Керівництво росії заперечує, що її армія свідомо атакує цивільну інфраструктуру та заклади охорони здоров’я. Попри це руйнування лікарень, шкіл, житлових будинків і об’єктів енергетики призводять до серйозних гуманітарних наслідків для населення.
