Бельгія виступила проти репараційного кредиту Україні за рахунок активів рф

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер надіслав листа президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому висловив серйозну стурбованість щодо планів використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Де Вевер охарактеризував запропоновану схему як «фундаментально хибну» і виклав детальні юридичні, економічні та історичні аргументи проти надання Україні репараційної позики на суму 140 мільярдів євро за рахунок активів рф, що зберігаються у брюссельському депозитарії Euroclear.

Про це розповідає Трибуна

Головні ризики для Бельгії та ЄС

У чотиристорінковому листі Де Вевер підкреслив, що основна частина заморожених російських суверенних активів розміщена саме в Бельгії, тому країна стикається з найбільшими ризиками у разі втілення ініціативи. Прем’єр наголосив, що потенційні фінансові втрати та ризик контрзаходів з боку рф є «не академічними, а реальними» для Бельгії та ЄС у цілому.

«Я однозначно чітко висловився щодо численних небезпек, які несе запропонована Єврокомісією схема «репараційної позики», не лише для моєї країни, оскільки саме тут знерухомлена основна частина російських суверенних активів, але й для ЄС і всіх наших окремих держав-членів», – нагадує Де Вевер свої попередні застереження на початку листа і вказує, що «був здивований» побачити «повну відсутність розуміння» з боку прихильників цієї схеми протягом тижнів опісля висловлення своїх застережень.

Де Вевер попередив, що Euroclear як глобальна компанія є вразливою для російських контрдій, зокрема через юрисдикції, дружні до рф. Він відкинув запевнення чиновників ЄС щодо можливості створення юридичної бази, яка б уникла порушення міжнародного права, і послався на оцінки профільних юридичних фірм, які вказують на значний ризик міжнародних позовів проти Бельгії та самої Euroclear. За його словами, такі дії можуть спричинити втрату довіри до євро, підвищення премій для інвесторів та навіть системну кризу на фінансових ринках ЄС.

Умови підтримки та альтернативи для допомоги Україні

Прем’єр-міністр Бельгії також підкреслив тимчасовий характер санкцій, які заморозили російські активи в Європі, і попередив, що перехід до постійного санаційного режиму може створити враження «експропріаційного» підходу до санкцій. Крім того, Де Вевер зазначив, що питання заморожених активів фігурує у пропозиціях щодо майбутньої мирної угоди між Україною та рф, і вони мають залишатися доступними у разі досягнення такої угоди.

Щоб уникнути ризиків, Бельгія висунула низку вимог до Єврокомісії:

• розподіл фінансової відповідальності за можливі судові спори має здійснюватися на рівні всього ЄС, а не лише Бельгії;
• у схемі повинні брати участь усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, для рівномірного розподілу ризиків;
• до механізму мають долучитися держави з валютами, що не входять до єврозони, а також країни G7, які володіють аналогічними активами.

Де Вевер закликає Єврокомісію розглянути альтернативні шляхи фінансування України, зокрема використання бюджетного резерву ЄС для покриття потреб країни у 2026 році, що може скласти близько 46 мільярдів євро.

Він також залишає можливість підтримки схеми репараційної позики за умови, що всі країни ЄС нададуть «повні й підписані гарантії» для забезпечення ліквідності російських активів у Euroclear під час ухвалення рішення на засіданні Європейської ради у грудні.

Наразі сума заморожених коштів у Euroclear, що належать рф, становить близько 180 мільярдів євро. Єврокомісія планує фінансувати позику Україні із цих коштів, які Україна повинна буде повернути лише у разі відшкодування збитків з боку рф. Водночас кремль назвав цю ініціативу «чистою крадіжкою».

У відповідь на можливе вилучення активів за кордоном президент рф володимир путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів, що, за даними Bloomberg, передбачає швидку націоналізацію і розпродаж іноземних активів у росії.

Фінальне рішення щодо використання заморожених російських активів на користь України планують ухвалити на грудневому засіданні Європейської ради, а Єврокомісія продовжує роботу над технічними варіантами реалізації цієї ініціативи.