Депутату Сокальської міськради повідомили про підозру у наданні фіктивної позики

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області у наданні завідомо неправдивих показань детективам НАБУ та в декларуванні недостовірної інформації. За висновками слідства, йдеться про Володимира Ковальчука, якому інкримінують участь у створенні фіктивної позики розміром 800 тисяч доларів США, нібито наданої родині голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, щоб виправдати походження частини активів посадовця.

Про це розповідає Трибуна

«Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли в цій компанії. Розмова зайшла про те, що в Києві будуються нові будинки, і їм це було цікаво. Вони запропонували це питання продумати і порахувати, чи варто вкладатися чи ні. І коли ми дізналися з дружиною про ціни в «Оболонь плаза», приїхали туди в Ужгород, обговорили це питання, і люди зацікавились. Це був Володимир Ковальчук. І ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт. Придбати в Києві нерухомість, зробити ремонт, почекати, поки вона підніметься в ціні, і продати», – казав у суді Матієнко.

Детективи НАБУ допитували депутата неодноразово в межах розслідування кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення голови Антимонопольного комітету, яке розглядає Вищий антикорупційний суд. За версією слідства, нібито надана Ковальчуком позика мала би легітимізувати придбання елітної нерухомості й інших активів, що фігурують у справі щодо Павла Кириленка.

Як пояснювали походження коштів у суді

Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка у липні 2024 року тесть посадовця Олександр Матієнко в суді пояснював, що отримав позику в розмірі 800 тисяч доларів від депутата Сокальської міськради Володимира Ковальчука і саме за ці кошти нібито придбав у Києві офісні приміщення, квартири та паркомісця в житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». Слідство вважає, що фактично набуття цих активів належить самому Кириленку.

Матієнко надав пояснення про роль сторін у домовленості: інвестування в житловий комплекс, ремонт та подальший продаж нерухомості з поділом прибутку. Сам він зазначив, що раніше не займався продажем нерухомості і не пам’ятає точних сум, оскільки ці питання опікувалася його дружина.

Документальні висновки та судові рішення

За даними слідства, Ковальчук нібито надав неправдиві свідчення щодо укладення договору позики, який мав би пояснити походження коштів родини Кириленка, і тим самим, за версією правоохоронців, «створив штучні докази захисту». Також йдеться про внесення недостовірних даних до власної декларації депутата за 2024 рік та використання підробленого договору з позовом про стягнення нібито існуючого боргу.

Судова експертиза договору позики, датованого нібито 10 липня 2021 року, встановила, що рукописні записи з прізвищами позикодавця та позичальника й підписи в обох примірниках були виконані значно пізніше — у період з квітня по липень 2024 року, а документ намагалися штучно «зістарити», стверджують експерти.

Навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики в розмірі 800 тисяч доларів США. Попри доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд; перше засідання було призначене на 24 березня.

У рамках кримінального провадження дії Ковальчука кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації).

Депутат Володимир Ковальчук у коментарях заявив, що вважає підозру необґрунтованою і назвав її тиском з метою змусити дати покази, оскільки він нібито є свідком у справі. Також він стверджував, що не бачив експертизи щодо давності договору: «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази, я є свідком у справі» та «Не бачив я такої експертизи ні разу».

Окремо слідство інформує, що 5 червня керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку повідомили про нову підозру в недекларуванні майна; підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за статтею про пособництво в незаконному збагаченні. За твердженнями слідчих, у 2024 році посадовець не вказав у декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

Перелік зазначених активів включає:

• шість квартир у Києві й Ужгороді;
• житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки;
• два гаражні бокси;
• шість паркомісць;
• три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
• автомобіль BMW X3.

Це майно є тим самим набором активів, через які раніше Кириленку висували попередні підозри у незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки. Кримінальне провадження щодо цих фактів у НАБУ розпочали на підставі матеріалів журналістського розслідування про купівлі родини посадовця в період 2020–2023 років, яке вказувало на придбання автомобілів і нерухомості загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень без очевидних офіційних джерел доходу.

У своїх поясненнях Павло Кириленко зазначав, що джерелом статків нібито став стартовий капітал родини, сформований у 1990-х роках після продажу акцій заводу «Стирол», які, за його словами, були отримані бабусею його майбутньої дружини як працівницею заводу. Журналісти не змогли знайти підтвердження цим операціям у відкритих джерелах.

Справу щодо голови Антимонопольного комітету передали до суду 7 липня 2025 року. У серпні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала відсторонення Кириленка від обов’язків голови АМКУ, посилаючись на ризик використання посади для впливу на учасників кримінального провадження через близьких осіб; Вищий антикорупційний суд відхилив це клопотання.