ДЕСС подає до суду для ліквідації Київської митрополії УПЦ (МП)
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) завершила підготовку судового позову щодо припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату). Таке рішення стало наслідком офіційного визнання УПЦ (МП) афілійованою структурою російської православної церкви через невиконання припису ДЕСС.
Про це розповідає Трибуна
Причини судового позову та деталі припису
Віктор Єленський, голова ДЕСС, пояснив, що у приписі до Київської митрополії передбачалося виконання кількох ключових вимог. Зокрема, йшлося про необхідність прийняття керівними органами УПЦ рішення про вихід зі складу Московського патріархату, підтвердження юридичної незалежності від рпц, засвідчення невизнання анексії єпархій на сході України та в Криму, а також заяву Київського митрополита про незгоду з призначенням Синодом рпц.
Єленський підкреслив, що ці умови стосувалися виключно юридичного підтвердження самостійності церкви та не вимагали порушення релігійних переконань.
«Виконання цих пунктів не вимагало від УПЦ ані зради Христа, ані зради православ’я», – зазначив Віктор Єленський.
Позиція УПЦ (МП) та реакція на дії ДЕСС
Київська митрополія офіційно повідомила про відмову виконувати припис, після чого ДЕСС переходить до судового етапу. УПЦ (МП) заперечує звинувачення у невиконанні вимог. Митрополит Климент, очільник Синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви, наголошує, що всі рішення, яких вимагала ДЕСС, були прийняті ще у 2022 році, та рішення стосовно статусу церкви і її відносин з рпц були передані ДЕСС і іншим організаціям. Проте, за його словами, ДЕСС ці документи ігнорує.
Митрополит Климент також розкритикував ДЕСС за використання в приписах документів російських релігійних організацій, які, на його думку, не мають юридичної сили в Україні, і зазначив, що ДЕСС не враховує позицію українських релігійних організацій.
У серпні ДЕСС офіційно затвердила рішення про визнання Київської митрополії УПЦ (МП) афілійованою із забороненою в Україні іноземною релігійною організацією відповідно до статті 3 Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» — тобто з російською православною церквою.
У липні 2024 року ДЕСС надіслала Київській митрополії припис про усунення порушень, а у серпні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні рпц та організацій, афілійованих із нею. Закон також не дозволяє рпц бути власником чи учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Митрополит Климент наголошує, що УПЦ не має адміністративних зв’язків із закордонними центрами, а звинувачення у зворотному називає «маніпулятивними».
Релігієзнавча експертиза статуту УПЦ (МП), проведена у 2023 році, виявила наявність церковно-канонічного зв’язку із російською православною церквою. УПЦ (МП) не визнає цю експертизу та вважає її незаконною й такою, що проведена з порушенням законодавства.
