Дії Ірану можуть відновити нафтові доходи росії протягом року
Загроза від Ірану для суден, що прямують через Ормузьку протоку, спричинила різке зростання світових цін на нафту, зазначають аналітики американського Інституту дослідження війни у звіті від 2 березня.
Про це розповідає Трибуна
Ф’ючерси на нафту марки Brent підіймалися до $82,37 за барель 2 березня, тоді як на момент закриття торгів 27 лютого — безпосередньо перед американо-ізраїльськими ударами по Ірану — ціни становили близько $73 за барель. На момент підготовки звіту ф’ючерси торгувалися приблизно по $78 за барель.
Аналітики попереджають, що якщо цінові стрибки збережуться, вони можуть «відкотити назад зниження доходів Росії від нафти протягом року», створивши тимчасове покращення фінансових показників країни-експортера.
Повідомлення про іранські удари по кількох нафтових танкерах, пов’язаних зі Сполученими Штатами та Великою Британією, а також погрози з боку Корпусу вартових ісламської революції призвели до скорочення судноплавства в Перській затоці щонайменше на 33% станом на 1 березня, що додатково посилило тиск на ринок збуту
Реакція ринку і можливі сценарії цін
Через загострення на Близькому Сході кілька прогнозів у короткостроковій перспективі передбачають подальше зростання цін — до $90–100 за барель. Різке підвищення ризиків транзиту через Ормузьку протоку підвищує попит на страхування перевезень і штовхає трейдерів до премій за незахищені поставки.
Водночас рішення країн ОПЕК+ частково пом’якшити обмеження на видобуток також може пом’якшити тиск на ринок: за даними російського видання «Коммерсант», з 1 березня квоти могли бути збільшені на близько 3% до 10,9 млн барелів на добу, що дає певний запас потужностей для відновлення постачання.
Наслідки для росії та глобального постачання
Росія традиційно покладалася на доходи від нафти та газу для фінансування військових і бюджетних потреб. Однак у 2025 році доходи від енергоносіїв неухильно знижувалися: видобуток впав до приблизно 9,1 млн барелів на добу, що змусило владу вдаватися до альтернативних джерел доходів — продажу золотовалютних резервів та підвищення ПДВ.
Аналітики зазначають, що одночасне поєднання зростання цін через геополітичні ризики і можливого відновлення видобутку може дати Москві тимчасовий фінансовий маневр, але довгострокової і стабільної вигоди за таких умов навряд чи триватиме.
«Стійкі високі ціни на нафту можуть утримати Росію на плаву в економічному плані та дозволити їй фінансувати свою війну в Україні в середньостроковій перспективі. Однак малоймовірно, що Іран зможе запровадити успішну та необмежену блокаду Ормузької протоки достатньо довго, щоб Росія отримала довгострокову вигоду від поточного зростання цін на нафту», – підсумовують автори звіту.
Крім того, 1 березня вісім держав, що координують політику в межах ОПЕК, домовилися про збільшення видобутку в квітні у відповідь на перебої з поставками, спричинені бойовими діями в Ірані. Це рішення покликане стабілізувати постачання, але ефект від нього залежатиме від регіональної безпекової ситуації та здатності інфраструктури відновитися після атак.
Таким чином, короткострокове зростання цін може пом’якшити падіння нафтових доходів росії упродовж року, проте стійке довгострокове відновлення залежатиме від тривалості напруги в Перській затоці, спроможності відновити постачання та динаміки попиту на світових ринках.
