Дрон рф поцілив у лікарню в Херсоні — двоє постраждалих
У Херсоні дрон рф влучив в одну з лікарень міста, внаслідок чого постраждали двоє працівниць медзакладу — жінки 49 та 63 років отримали вибухові травми, контузії та уламкові поранення.
Про це розповідає Трибуна
У будівлі знесено або пошкоджено фасад, вибиті вікна, зруйновані кабінети; також порушено роботу систем опалення та водопостачання, що ускладнює надання медичної допомоги пацієнтам і персоналу.
Наслідки для інфраструктури й безпеки
Атака додатково позначається на стійкості медичної інфраструктури та загрожує життю цивільних. Російські сили систематично використовують ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню для ураження міст і життєво важливих об’єктів по всій Україні, у тому числі закладів охорони здоров’я.
Пошкодження електропостачання, опалення й систем водопостачання ускладнюють роботу лікарень і ставлять під ризик лікування тяжкохворих пацієнтів.
Кваліфікація дій і міжнародні норми
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують систематичні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливо тривожними вважають обстріли об’єктів життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з наміром позбавити населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги
Правники, дослідники та правозахисники вказують на низку дій, які можуть відповідати критеріям геноциду. Серед них згадуються:
- публічні висловлювання керівництва рф, що заперечують існування українського народу або зводять його значення до мінімуму, у тому числі твердження про «штучно створена» націю;
- заклики до знищення українців, зокрема формулювання як «треба знищити»;
- напади на життєво важливі системи та медичні заклади з метою позбавити людей необхідних для життя умов;
- переслідування і фізичне знищення громадян з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення носіїв культури та інтелігенції: учителів, митців і культурних діячів;
- впровадження освітніх практик на окупованих територіях, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення й руйнування українських культурних цінностей: книг, музейних експонатів та архівів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі сторонами Конвенції є 149 країн, які зобов'язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час воєнних дій, так і в мирний час.
За визначенням Конвенції, геноцид — це дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду називаються вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов для знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницьке вивезення дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво рф заперечує цілеспрямованість ударів по цивільних об’єктах та відкидає звинувачення у навмисних атак на медичні заклади, школи й іншу критичну інфраструктуру, утім постійні удари по життєво важливих об’єктах залишаються тривожним фактом бойових дій.
