В Естонії розкритикували заяви Меркель щодо ролі Балтії у війні росії проти України
Естонські посадовці різко відреагували на висловлювання колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка у нещодавньому інтерв’ю прокоментувала повномасштабну війну росії проти України, згадавши роль балтійських країн та Польщі у зупинці переговорів із москвою.
Про це розповідає Трибуна
Критика з боку естонських політиків
Голова парламентського комітету із закордонних справ Естонії Марко Мікельсон назвав заяви Меркель новою та вкрай низькою точкою для колишньої канцлерки. Він різко засудив перекладання відповідальності за агресію росії на країни Балтії та Польщу, підкресливши, що такі звинувачення є несправедливими.
«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлером Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про «Північний потік», – додав Мікельсон.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, не згадуючи Меркель безпосередньо, наголосив, що єдиною причиною розв’язання війни є відмова росії прийняти розпад Радянського Союзу та її імперські амбіції. Він підкреслив, що виключно росія несе відповідальність за агресію проти України.
Контекст заяв Меркель та реакція громадськості
Колишня канцлерка в інтерв’ю угорському виданню Partizan розповіла, що перед завершенням своєї каденції намагалася створити новий формат прямих переговорів Європейського Союзу з володимиром путіним, оскільки, за її словами, «він більше не сприймав Мінські угоди серйозно». Вона стверджувала, що ініціатива не отримала підтримки переважно від балтійських країн та Польщі, які побоювалися відсутності єдиної стратегії щодо росії. Меркель зазначила, що після її відходу з посади розпочалася війна, а також додала, що нині Європа має шукати нові шляхи до миру, одночасно підтримуючи Україну та демонструючи стримування росії.
Заяви ексканцлерки отримали широкий резонанс у медіа, з’явилися трактування, що Меркель нібито поклала відповідальність за початок війни саме на країни Балтії та Польщу.
Ангела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини з 2005 до 2021 року, неодноразово зазнавала критики за політику щодо росії, зокрема через підтримку будівництва газопроводу «Північний потік-2». У своїй автобіографії вона також виправдовувала рішення відмовитися від надання Україні перспективи членства в НАТО на саміті в Бухаресті у 2008 році, попри думку, що це могло б запобігти подальшій агресії росії.
