Голова міської ВА: 13 постраждалих після нічного удару по Одесі
російські війська вночі проти 27 квітня завдали масованого удару безпілотниками по Одесі, внаслідок чого постраждали цивільні та пошкоджено інфраструктуру міста.
Про це розповідає Трибуна
«За попередньою інформацією, постраждало 13 людей. Окрім житлових будинків, також пошкоджень зазнала будівля готелю та автівки поруч», – заявив він.
Голова міської військової адміністрації Сергій Лисак уточнив, що влучання зафіксовано в житлових кварталах та по цивільних об’єктах у різних районах Одеси. На місцях працюють оперативні служби та бригади медиків, розгортаються штаби для надання допомоги постраждалим і ліквідації наслідків.
Пошкодження та реагування влади
Голова області Олег Кіпер повідомив про пошкодження двох житлових будинків, будівлі готелю, складських приміщень та кількох автомобілів. Рятувальники обстежують зони ураження й евакуюють людей з небезпечних ділянок, надається необхідна медична допомога потерпілим.
Місцева влада організовує роботу аварійних бригад, відновлювальні роботи та координацію гуманітарної підтримки для постраждалих сімей.
Масштабні напади на цивільну інфраструктуру
російські сили регулярно застосовують різні типи озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню — для атак по українських містах та цивільній інфраструктурі. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини й наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Спостерігачі вказують, що атаки на елементи життєзабезпечення населення — електропостачання, теплопостачання, водопостачання, зв’язок та заклади охорони здоров’я — спрямовані на позбавлення громадян необхідних умов для життя.
Окремі правозахисні та наукові кола також обговорюють можливі ознаки дій, що підпадають під визначення геноциду, зокрема на підставі систематичного характеру нападів і публічних висловлювань російських посадовців щодо існування української нації.
Як зазначають експерти, під час широкомасштабної агресії проти України фіксуються такі дії, які вважають такими, що можуть становити елементи геноциду:
- заявлення намірів щодо знищення українців як етносу та публічні заклики до таких дій;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення населення і закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що свідчать про історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні стороною Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду, зокрема, належать убивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої.
У відповідь на звинувачення та оцінки щодо цілеспрямованих ударів керівництво росії офіційно заперечує, що під час повномасштабної війни її армія завдає ударів по цивільній інфраструктурі з наміром убивати цивільне населення або руйнувати лікарні, школи, дитячі садки та об’єкти енергетики й водопостачання.
