На Харківщині під час удару зайнявся магазин, двоє постраждалих
На Харківщині внаслідок ворожого удару по селищу Золочів Богодухівського району постраждали двоє людей, крім того зайнявся продовольчий магазин. Роботи з ліквідації наслідків інциденту проводилися під загрозою повторних обстрілів.
Про це розповідає Трибуна
«Сьогодні, у Великдень, попри оголошене перемир’я, російські війська вдарили по селищу Золочів Богодухівського району. Унаслідок вибуху БпЛА зайнявся продовольчий магазин», – зазначили у відомстві.
За повідомленими обставинами, вибух спричинив загоряння приміщення торгівельної точки; постраждалі отримали поранення різного ступеня тяжкості. Надзвичайні служби працювали на місці події, однак операцію ускладнювала ймовірність повторних атак.
Удари по цивільній інфраструктурі і кваліфікація
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі атаки як воєнні злочини, звертаючи увагу на цілеспрямований характер ударів по об’єктах цивільної інфраструктури. Метою таких дій може бути позбавлення населення доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги.
Як свідчить аналіз, у ході широкомасштабної агресії росія вдається до різних форм утисків і насильства щодо громадян України. Серед наведеної практики виділяють:
- публічні заклики до знищення українців та заяви, що заперечують існування української нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження освітніх програм на окупованих територіях, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей до рф без батьків із метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення артефактів.
Конвенція про запобігання геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні сторонами Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До загальних ознак геноциду відносять:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Незважаючи на наведені факти та правову кваліфікацію, керівництво рф заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі під час повномасштабної війни, стверджуючи, що військові удари нібито спрямовані лише по військових цілях.
