Хто вніс заставу 40 млн грн за фігуранта справи «Мідас» Дмитра Басова

У справі «Мідас», що стосується можливих корупційних схем у «Енергоатомі», заставу в розмірі 40 мільйонів гривень за виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії Дмитра Басова внесли новостворена київська фірма та його адвокати.

Про це розповідає Трибуна

Структура внесення застави та особи, причетні до справи

25 грудня 25 мільйонів гривень за Басова перерахувала компанія «Грін плюс компані», зареєстрована в Києві за два місяці до внеску та зі статутним капіталом у 75 тисяч гривень. Основний напрямок діяльності цієї фірми — оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами й санітарно-технічним обладнанням. За вказаним у реєстрах телефоном відповіла жінка, яка відмовилася назвати своє ім’я й повідомила, що не знайома ані з компанією, ані з її керівництвом. Директорка фірми Марина Шевченко не відповіла на дзвінки журналістів.

Ще 10,3 мільйона гривень застави за Басова вніс його адвокат Віталій Наум, а 4,7 мільйона — адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яким керує Наум. Віталій Наум підтвердив ці факти і наголосив, що такі дії є поширеною практикою в адвокатській роботі.

«Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо «в білу». І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов», – заявив він.

Адвокат упевнений, що Басов не залишить країну, й запевнив: після остаточного рішення суду заставні кошти повернуть, а наразі його клієнт повинен виконувати всі процесуальні обов’язки.

Обставини справи та інші фігуранти

За версією НАБУ та САП, Дмитро Басов, відомий під кодовим іменем «Тенор», разом з Ігорем Миронюком («Рокет») організовували «тіньові процеси» в межах злочинної організації, що систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатома» у розмірі 10–15% від вартості контрактів. Слідство встановило, що ці кошти легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, який, за даними, належав родині колишнього депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача.

У справі підозрюють вісьмох осіб, зокрема бізнесмена, співзасновника студії «Квартал-95» Тимура Міндіча («Карлсон»), Ігоря Миронюка, Дмитра Басова і ще чотирьох працівників бекофісу: Олександра Цукермана («Шугармен»), Ігоря Фурсенка («Рьошик»), Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. Пізніше підозру у незаконному збагаченні оголосили також ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову, який заперечує свою вину.

Серед інших фігурантів, 37 мільйонів гривень застави за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла новостворена фірма «Вангар», а за Ігоря Фурсенка приватна компанія сплатила 95 мільйонів. Ще понад 51 мільйон гривень застави за Олексія Чернишова внесли дві приватні особи. Найбільша сума застави — 126 мільйонів гривень — призначена Ігорю Миронюку, який наразі залишається під вартою, а апеляцію його захисту відхилили.

У листопаді 2025 року РНБО наклала санкції на Олександра Цукермана та Тимура Міндіча, оголосивши їх у розшук. Сам Цукерман назвав звинувачення брехнею та пообіцяв повернутися в Україну. Тимур Міндіч заявив про велику медійну атаку щодо себе і відмовився коментувати юридичні аспекти.

Водночас НАБУ повідомляє, що ретельно перевіряє походження коштів, внесених як заставу за фігурантів справи «Мідас».

28 листопада проведено обшук у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Єрмак подав у відставку, подякувавши йому за роботу. Сам Єрмак висловив обурення інформаційною кампанією проти нього. Його статус у слідстві офіційно не розголошується, за даними ЗМІ, підозрюваним він не є.