ISW: Путін звернувся до бізнесу з пропозицією фінансувати війну
Аналітики Інституту дослідження війни оцінили, що ймовірне звернення Володимира Путіна до провідних бізнесменів із проханням допомогти фінансувати військові потреби може суперечити домовленостям, які він уклав із олігархами на початку свого правління та які передбачали невтручання бізнесу в політику в обмін на захист приватної власності
Про це розповідає Трибуна
«Ймовірне прохання Путіна до провідних російських бізнесменів пожертвувати гроші російській державі загрожує порушенням обіцянки не націоналізувати активи російських олігархів, яку він дав їм невдовзі після захоплення влади», – йдеться в тексті.
Передісторія домовленості з олігархами
Аналітики нагадують, що на початку липня 2000 року Путін провів зустріч із провідними бізнесменами, під час якої пообіцяв не втручатися в приватизацію та не націоналізовувати активи, придбані в 1990‑х роках, за умови, що бізнес охоче триматиметься осторонь від політики й підтвердить лояльність владі. Саме ця угода лягла в основу відносин Кремля з олігархами в наступні роки.
У висновках аналітиків зазначається, що хоча Кремль формально відкидає ідею масової націоналізації, фактична політика впродовж повномасштабного вторгнення показує поступове посилення заходів, які призводять до витіснення приватних власників і розширення державного контролю над економічними активами
Реакція Кремля та роль бізнесу
Офіційні представники Кремля спростовували прямі вимоги з боку очільника держави, замість цього наголошуючи, що багато бізнесменів, які розпочинали діяльність у 1990‑х роках, «вважають своїм обов’язком» підтримувати державу фінансово. Таке формулювання, на думку аналітиків, може слугувати для встановлення очікуваної моделі поведінки олігархів у період посилення тиску
Частину заходів, що ускладнюють позиції бізнесу, експерти пов’язують із посиленням цензури та репресивних механізмів у інформаційному просторі. Зокрема, згадується використання заходів проти месенджерів і інших інструментів інтернет‑простору, які можуть нейтралізувати потенційну опозицію з боку бізнесу та унеможливити координацію спротиву щодо спроб націоналізації
Водночас у медіа з’явилися матеріали про нібито ініціативи залучити приватні внески до бюджету для фінансування війни. За цими повідомленнями, ідея обговорювалася серед керівників великих компаній та торкалася опцій добровільних пожертвувань для підтримки військових потреб; окремі учасники нібито готові були зробити великі внески, зокрема називалися суми у сотні мільярдів рублів
Формат і зміст подібних зустрічей у Кремлі зазвичай не розголошують, а після початку повномасштабної агресії проти України склад учасників таких нарад часто утримується в секреті
