Комбінована атака рф у Запоріжжі та на Полтавщині: загиблі й поранені

Щонайменше троє людей загинули, до двох десятків отримали поранення внаслідок комбінованих ударів рф по Запоріжжю та Полтавщині вночі 24 березня. Місцева влада фіксує руйнування житлових будинків, об’єктів інфраструктури та пожежі.

Про це розповідає Трибуна

«Пошкоджені шість багатоквартирних та два приватних будинки, магазин, нежитлові будівлі, об’єкт промислової інфраструктури»,

Хід атак і наслідки

У Полтавській області очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив про пошкодження житлових будинків і готелю та виникнення пожеж. За його даними, у регіоні загинули двоє людей, кількість поранених сягнула 11.

У Запоріжжі голова обласної військової адміністрації повідомив про одну загиблу людину та п’ятьох поранених після комбінованого удару безпілотниками й ракетами. За його словами, пошкоджено шість багатоквартирних і два приватні будинки, магазин, нежитлові споруди та об’єкт промислової інфраструктури.

Напередодні, увечері 23 березня, президент України закликав бути уважними до сигналів повітряної тривоги та повідомив, що за інформацією розвідки існує загроза масованих ударів, через що були віддані відповідні розпорядження для систем протиповітряного захисту.

Правова оцінка та ознаки геноциду

Атаки рф на цивільну інфраструктуру — ударні безпілотники, ракети, кориговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — відбуваються регулярно і зачіпають житло, медичні заклади, енергетику та водопостачання.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації та звертають увагу на їхній цілеспрямований характер. У матеріалі наведено ознаки, які дослідники, правозахисники та юристи пов’язують із можливими геноцидними діями:

• заяви та публічні висловлювання високопосадовців рф про нібито відсутність української нації та заклики до її знищення;
• публічні заклики до знищення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги;
• переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
• винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
• заміна системи освіти на окупованих територіях з метою зміни ідентичності дітей і депортація дітей до росії;
• вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і систематичне викрадення історичних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні учасницями конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед ознак геноциду — убивства членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на руйнування групи, заходи з попередження дітородіння та насильницьке переміщення дітей до іншої групи.

Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах, що призводять до загибелі цивільних і руйнувань лікарень, шкіл і критичної інфраструктури.