У Кривому Розі поранені двоє людей після російського удару
У Кривому Розі внаслідок ворожого удару поранення отримали двоє людей, зранку 23 березня повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Про це розповідає Трибуна
«Через ворожу атаку сталася пожежа. Вогонь рятувальники уже приборкали. Дістали поранень двоє чоловіків – 31 та 58 років. Медики надають їм необхідну допомогу», – вказано в повідомленні.
Пошкодження та постраждалі
За словами очільника ОВА, під ударом також опинилися населені пункти Нікопольського району: сам Нікополь, Марганецька, Покровська та Червоногригорівська громади. Внаслідок обстрілів понівечені промислові підприємства, приватні та багатоквартирні будинки, пошкоджені автівки. У Синельниківському районі зафіксовано пожежі в Петропавлівській і Васильківській громадах, роботи з ліквідації загорянь уже проводилися.
Механізми атак і вплив на цивільну інфраструктуру
російські війська регулярно атакують українські міста з різних видів озброєнь: ударними БпЛА, ракетами, корегованими авіабомбами (КАБ) та реактивними системами залпового вогню (РСЗВ). Такі удари спричиняють руйнування об’єктів енергетики, водопостачання, медичної та соціальної інфраструктури, позбавляючи населення доступу до необхідних для життя послуг.
Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері і на масштабі наслідків для цивільного населення та об’єктів соціальної інфраструктури.
Міжнародно-правовий контекст і визначення геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі учасницями Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснювані із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки, що можуть кваліфікуватися як геноцидні дії, включають:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення таких життєвих умов, що розраховані на часткове або повне знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародження або насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики до знищення або переслідування представників групи;
- системні переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення культурних носіїв: вчителів, митців, знищення та вилучення української літератури й артефактів.
Керівництво росії заперечує, що її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, однак масштаб руйнувань та систематичність атак викликають занепокоєння в громадськості та міжнародних колах щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
