У Києві через агресію рф пошкоджено майже 3 тис. багатоповерхівок
За даними Департаменту внутрішнього фінансового контролю й аудиту Київської міської державної адміністрації, станом на 26 січня 2026 року через російські обстріли в Києві пошкоджені 2960 житлових багатоквартирних будинків.
Про це розповідає Трибуна
Найбільше руйнувань зафіксовано у 2025 році — 1520 будинків. Від початку 2026 року вже пошкоджено 263 багатоквартирні будинки, що майже відповідає загальній кількості ушкоджень у 2023 році.
Пошкодження житлової та соціальної інфраструктури
Окрім багатоповерхівок, внаслідок широкомасштабної агресії рф у місті постраждали численні інші об’єкти інфраструктури:
- 330 закладів освіти і науки
- 59 закладів охорони здоров’я
- 140 приватних будинків
- 93 адміністративні будівлі
- 15 закладів соціального захисту
- 39 закладів культури
- 151 об’єкт транспортної інфраструктури
- 484 об’єкти житлово-комунального господарства
- 11 об’єктів спортивної інфраструктури
- 1 храм
У Департаменті з охорони культурної спадщини зазначають, що за період повномасштабного вторгнення рф у Києві зафіксовано 146 випадків пошкодження об’єктів культурної спадщини.
Відновлення будинків і статус руйнацій
Визначено 71 багатоквартирний житловий будинок, за яким визнано значні пошкодження і відновлення яких здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
«який зазнав значних пошкоджень і відновлюється за рахунок коштів бюджету міста Києва».
За інформацією комунального підприємства, на 30 багатоквартирних будинках роботи вже завершено; 41 будинок перебуває на стадії відновлення. Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 17 лютого цього року визначено зруйнованими два багатоповерхові житлові будинки.
Російські війська після початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року регулярно атакують українські міста різними видами озброєння — ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню — і завдають ударів по цивільній інфраструктурі.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, що позбавляють населення електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги, розглядають як елемент, що може свідчити про геноцидні дії.
Як приклади дій, які вважають такими, що можуть підпадати під ознаки геноциду, називають:
- оголошення намірів знищити українців на публічному рівні;
- публічні заклики до знищення людей за проукраїнську позицію;
- цілеспрямовані обстріли життєво важливої інфраструктури і закладів охорони здоров’я;
- переслідування і знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції, зокрема вчителів і діячів культури;
- впровадження в навчальні програми на окупованих територіях пропагандистських методів, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей на територію рф з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення і нищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать, зокрема, вбивство членів групи, завдання серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей.
Керівництво рф заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі та відкидає обвинувачення у завданні шкоди мирному населенню.
