На Київщині зросла кількість постраждалих, триває розбір завалів
На Київщині зросла кількість постраждалих унаслідок чергового обстрілу: наразі постраждали 15 людей, серед них четверо дітей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
Про це розповідає Трибуна
«Найбільше постраждалих – у Фастівському районі, де внаслідок руйнування будівлі рятувальники дістали з-під завалів вісьмох людей. Семеро з них отримали травми різного ступеня тяжкості. Попри всі зусилля медиків, один чоловік помер від отриманих поранень», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про одного загиблого та одну поранену людину; після уточнення підсумки травмувань і госпіталізацій збільшилися. Рятувальники у Фастівському районі витягули з-під завалів вісім людей: сім — з травмами різного ступеня, один — загинув від поранень. До лікувального закладу доставили п’ять осіб, троє з яких перебувають у важкому стані.
Пошкодження й стан постраждалих
Окрім Фастівського району постраждалих зафіксовано у Бориспільському, Вишгородському, Обухівському та Бучанському районах. У людей виявлені осколкові поранення, переломи, отруєння продуктами горіння та гострі реакції на стрес; частину госпіталізували для надання медичної допомоги та спостереження.
Рятувальники повідомили, що на момент опівдня ліквідували пожежі на восьми локаціях по всій області. У селі Путрівка Фастівського району та в селищі Софіївська Борщагівка триває розбір завалів зруйнованих будинків, на місцях працюють рятувальники й аварійні бригади.
Масштаб атаки по регіонах
У нічний час російські війська завдали комбінованого удару по Україні. За відомими даними, було застосовано 297 ударних безпілотних літальних апаратів, з них близько 200 типу «шахед», а також до 50 ракет різного типу. Українські сили зафіксували влучання 14 ракет і 23 ударних БпЛА у 14 локаціях; уламки збитих безпілотників падали на п’яти ділянках території.
Президент України зазначив, що удари було спрямовано по Києву й області, а також по Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині та Сумщині. За його словами, головна мета таких атак — енергетична інфраструктура; унаслідок ударів також зазнали пошкоджень залізниця та житлові будинки.
Місцева влада інформує про ураження об’єктів енергетики на Одещині та в Миколаєві. У передмісті Києва постраждали жінка й дитина, а на Дніпропетровщині зафіксовано ще двох постраждалих.
Російські сили систематично застосовують різні види озброєнь — ударні БпЛА, ракети, коректовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — проти цивільної інфраструктури по всій території України.
Влада України та міжнародні організації кваліфікують ці атаки як воєнні злочини. Наголошують, що удари мають цілеспрямований характер і спрямовані на життєво важливі системи населення та соціальну інфраструктуру.
Обстріли систем життєзабезпечення й закладів охорони здоров’я, які призводять до відключень електроенергії, теплопостачання, водопостачання, зв’язку та обмеження доступу до медичної допомоги, розглядають як одна з ознак геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів і правозахисники відзначають, що під час широкомасштабної війни росія вчиняє різні дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. До таких дій відносять, зокрема, публічні заклики до знищення українців, систематичні обстріли цивільної інфраструктури, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, примусову зміну ідентичності через навчальні програми, депортацію дітей, пограбування культурних установ і знищення національних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні її учасницями є 149 країн, які мають обов’язок запобігати актам геноциду і карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія цілеспрямовано б’є по цивільній інфраструктурі і завдає шкоди мирному населенню та об’єктам охорони здоров’я, енергетики, освіти й житлового фонду.
