Мільярдні активи підсанкційного бізнесмена Наумця досі не приносять прибутку державі
Понад рік минув від моменту, коли журналісти оприлюднили розслідування про українські активи російського бізнесмена Ігоря Наумця, загальною вартістю понад 1 мільярд гривень. Попри запроваджені санкції РНБО та арешти, ці активи опинилися у власності Сергія Шапрана, оминаючи державу. Водночас досі не здійснено їх конфіскацію та передачу в управління, тож держава не отримує від них жодних доходів. Розслідування щодо незаконного продажу активів триває, а самі об’єкти, серед яких і кар’єри на Житомирщині, затоплені водою, діяльність підприємств фактично призупинена, більшість працівників звільнені.
Про це розповідає Трибуна
Переоформлення активів та розслідування
У жовтні 2024 року журналісти з’ясували, що активи холдингу «Юнігран» Ігоря Наумця, включаючи кар’єри, спецдозволи, заводи, земельні ділянки, залізничні вагони та спецтранспорт у Київській та Житомирській областях, були передані Сергію Шапрану – особі, пов’язаній з керівництвом Одещини. Перехід відбувся без участі держави, що викликало резонанс та призвело до відкриття кримінальних проваджень щодо незаконного відчуження цих активів.
У листопаді 2024 року Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора розпочало відповідні кримінальні справи, які згодом були об’єднані з попереднім розслідуванням від 2022 року. Ще на початку повномасштабної агресії рф діяльність «Юніграну» зацікавила правоохоронців через підозри у фінансуванні тероризму, створенні терористичної групи та ухиленні від сплати податків. Як встановили слідчі, компанія займалася незаконним видобутком корисних копалин та спрямовувала прибутки на підтримку агресії рф і окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України.
Перебіг справи та правовий статус активів
У межах досудового розслідування підозри були оголошені 18 особам, серед яких Ігор Наумець та Сергій Шапран. Їм інкримінують легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах та службове підроблення з тяжкими наслідками.
Шапрана у червні цього року затримали у Львові, після чого суд обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення 100 мільйонів гривень застави. Менш ніж за три місяці, 17 вересня, після зменшення суми застави до 5 мільйонів, його звільнили з СІЗО. Шапран не визнає висунуті обвинувачення, а його адвокати утримуються від коментарів щодо подальшого ходу справи.
«Заборона користуватись майном та рахунками призводить до руйнівних і невідворотних наслідків. Пинязевицький кар’єр повністю затоплено, Коростенський, поки що, лише частково. Навіть просто відкачати воду неможливо через арешти».
У серпні 2025 року поліція оголосила Ігоря Наумця у розшук. За інформацією джерел, наразі він перебуває в Лондоні. Його адвокати стверджують, що Наумець та група компаній «Юнігран» є «потерпілими від дій Сергія Шапрана і його команди» та не були співучасниками злочинів. Через арешти робота підприємств призупинена, кар’єри затоплені, а компанії накопичили понад 20 мільйонів гривень боргів перед бюджетом і працівниками, більшість з яких звільнено.
Щодо питання громадянства Наумця, адвокати наполягають на його українському громадянстві та заперечують підтримку агресії рф. Проте журналісти встановили, що він отримав російський паспорт у 2001 році, а у 2014-му оновив його. Його компанії в росії частково ліквідовані, але кілька продовжують працювати, пов’язані з родичами чи наближеними особами.
У 2023 році РНБО ввела санкції проти Наумця, його довіреної особи Олени Калпи та кіпрських компаній, які володіли українськими активами холдингу. Попри це, позов про конфіскацію активів так і не поданий. Міністерство юстиції оголошувало про пошук активів, а згодом — про встановлення підстав для їх стягнення на користь держави.
Майбутнє підсанкційних активів та законодавчі ініціативи
З березня цього року рішеннями суду арештоване майно передано в управління АРМА. Серед об’єктів — корпоративні права, спецдозволи, земельні ділянки, заводи з виробництва плитки та компонентів вибухівки. У серпні АРМА розпочало консультації щодо визначення управителів, потенційні кандидати мають подати свої пропозиції, після чого відбудуться відкриті торги.
Журналісти нагадали і про обіцянки влади щодо посилення відповідальності за порушення санкцій. У січні президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо криміналізації обходу санкцій, який у червні був ухвалений депутатами за основу. Закон не має зворотної сили, але у майбутньому має посилити можливості держави щодо повернення підсанкційних активів та наповнення бюджету.
За даними Центру протидії корупції, після 24 лютого Україна вже конфіскувала російські активи щонайменше на 15 мільярдів гривень — серед власників фігурують Олег Дерипаска, Аркадій Ротенберг, Володимир Євтушенков, Віктор Янукович та інші підсанкційні особи.
