Міні-ТЕЦ на когенерації повноцінно запрацюють у лютому-березні
Міні-ТЕЦ, створені на основі придбаного Києвом когенераційного обладнання, мають увійти в повноцінну експлуатацію наприкінці зими — на початку весни, орієнтовно в лютому–березні.
Про це розповідає Трибуна
У відповіді столичної адміністрації зазначено, що питання надходження когенераційних установок від інших міст, зокрема Кривого Рогу, Херсона та Запоріжжя, в листі не підтверджено й не спростовано однозначно. Водночас місто підтвердило реалізацію власних проєктів розподіленої когенерації відповідно до затвердженої концепції та наявних фінансових можливостей.
Київ раніше ухвалив концепцію розподіленої когенерації на початку 2024 року і самостійно закупив основну частину обладнання. Окрім власних закупівель, місто отримало одну когенераційну установку потужністю 1,5 МВт у рамках міжнародної гуманітарної допомоги 2024 року; її встановлено та введено в експлуатацію для потреб одного з критичних підприємств житлово-комунального господарства.
«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На сьогодні на базі цього устаткування збудовано 5-ть так званих міні-ТЕЦ. Вони є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені усіма необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту 2-го рівня», – йдеться в листі.
Окрім газопоршневих комплексів, місто разом із Програмою розвитку ООН в Україні збудувало електростанцію на газовій турбіні. За інформацією адміністрації, усі нові об’єкти розміщені на майданчиках критичної інфраструктури та інтегровані в загальну систему міста як додаткові джерела виробництва електроенергії.
Як працюють міні-ТЕЦ і яку роль вони виконують
Станції на основі когенераційного обладнання одночасно виробляють електроенергію та теплову енергію, що дозволяє їм забезпечувати електропостачання й підтримувати централізоване теплопостачання у разі відключень. Хоч їхня сумарна потужність менша за великі ТЕЦ, вони є повноцінними теплоелектроцентралями і оснащені захисними системами 2-го рівня.
Ці об’єкти не входять до мобільного енергорезерву у вигляді генераторів або пересувних котелень — це модернізована складова централізованої системи, яка за потреби може працювати автономно. Наразі на станціях завершується експлуатаційне тестування, щоб гарантувати максимальні показники ефективності та стійкості в умовах воєнних ризиків.
Енергетичний контекст і наслідки атак рф
Розподілена когенерація має зменшити вразливість ключових об’єктів інфраструктури під час масованих відключень електроенергії. Після останніх масованих атак рф на інфраструктуру в енергосистемі країни діє режим надзвичайної ситуації; у Києві та області ситуація залишається однією з найскладніших.
Унаслідок ударів по критичних об’єктах напередодні було зафіксовано значну кількість багатоповерхівок без тепла — понад тисячу будинків серед майже шести тисяч, у яких тимчасово зникло опалення після атаки на критичну інфраструктуру 24 січня. Більшість із цих будинків уже двічі відновлювали або намагалися відновити опалення після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.
За даними правоохоронних відомств, з початку нинішнього опалювального сезону зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак рф на енергооб’єкти та системи теплопостачання України; з початку осені 2025 року інтенсивність обстрілів енергетики зросла.
Планований запуск міні-ТЕЦ у лютому–березні має посилити надійність міської енергосистеми й зменшити наслідки майбутніх атак для постачання електро- та теплоенергії.
