Міноборони змінило підхід до фортифікацій через нову тактику ворога
В Україні оновлено підхід до будівництва фортифікаційних споруд з урахуванням впровадження нової тактики противника. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров під час спілкування з журналістами 27 червня.
Про це розповідає Трибуна
Адаптація фортифікацій до сучасних бойових умов
За словами міністра, раніше фортифікації створювалися за принципом батальйонних районів оборони та ротних опорних пунктів, які характеризувалися значною протяжністю ходів сполучень – у межах двох-п’яти кілометрів. Проте, як зазначив Умєров, тепер росіяни змінили підхід до наступальних дій, відмовившись від класичних батальйонних та ротних структур. Ворог все частіше застосовує невеликі піхотні групи, які підсилюються безпілотними системами.
У відповідь на це в Україні впроваджено нову модель оборонних споруд: просторово менші опорні пункти із ходами сполучень довжиною 60–70 метрів, які обов’язково обладнуються антидроновими накриттями. Такі укріплення стають менш помітними для противника, але водночас ефективно виконують функції оборони, стримування та нанесення вогневих уражень, зокрема по FPV-дронах.
«Але тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем. У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель – просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити і які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів», – кажуть у Міноборони.
Виконання плану та наголос на якості споруд
Міністр оборони підкреслив, що станом на середину 2025 року понад 50% запланованих на цей рік робіт уже виконано. Фортифікаційні споруди поступово адаптуються до пріоритетів на визначених напрямках фронту. Умєров наголосив, що фортифікація – це не лише бетонні конструкції й траншеї, а й складна інженерна система, яка завжди враховує тактику ворога та орієнтована на головну мету – захист українських військових. Він також запевнив, що процес будівництва перебуває під щоденним контролем, і посилення споруд відбувається передусім там, де це найбільш необхідно.
На початку червня народні депутати повідомляли про виклик Рустема Умєрова до Верховної Ради для звіту щодо стану фортифікацій у Сумській, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. У травні також зазначалося, що роботи з інженерного облаштування оборонних позицій тривають, однак ключовим викликом залишається не кількість, а якість фортифікацій, які повинні відповідати актуальним вимогам війни й постійно вдосконалюватися.
