НАТО запровадило суворі механізми контролю для допомоги Україні через корупційні скандали
Країни-члени Північноатлантичного альянсу не скорочували обсягів підтримки України попри корупційний скандал за участю високопосадовців. Водночас представники НАТО визнають, що такі події негативно впливають на співпрацю з партнерами України, яка перебуває у стані війни.
Про це розповідає Трибуна
Контроль і прозорість у наданні допомоги
Дипломати альянсу зазначають, що кожна країна впроваджує жорсткі запобіжники під час передачі допомоги Україні. Як пояснив представник однієї з держав НАТО, їхня країна не зменшила підтримку Києва через корупційні скандали. Він підкреслив, що при наданні допомоги союзники дотримуються суворого механізму контролю: замовлення у сфері оборонної промисловості оформлюються країнами-донаторами, які самостійно сплачують за товари, а потім передають їх Україні як допомогу. Це, на думку дипломатів, значно ускладнює можливості для зловживань під час транзакцій.
«Щоразу, коли ми надаємо підтримку Україні, у нас є дуже суворий механізм контролю… Коли ми робимо замовлення, замовляємо в українського оборонпрому, що ми робимо дедалі частіше, бо хочемо зміцнити оборонно-промислову базу України, ми розміщуємо замовлення самостійно, оплачуємо їх, а потім жертвуємо товар Україні. Тож це вже є запобіжним заходом: набагато складніше мати корупцію навколо цієї транзакції», – розповів дипломат однієї з держав альянсу.
Інший представник НАТО наголосив на важливості боротьби з корупцією в Україні, зазначивши, що це є позитивним сигналом для партнерів. Водночас у певних країнах зросли заклики до проведення аудиту наданої Україні підтримки.
Розслідування корупції та реакція офіційних органів
Дипломати підкреслюють, що факт активної боротьби з корупцією, зокрема на найвищих щаблях влади, є обнадійливим. Вони зауважують, що не мають інформації про конкретні випадки зменшення західної допомоги через нещодавні скандали.
10 листопада Національне антикорупційне бюро України повідомило про викриття діяльності злочинної організації, яка спеціалізувалася на систематичному отриманні неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.
У цій справі вісім осіб отримали підозру. Серед підозрюваних, за інформацією джерел у правоохоронних органах, називають бізнесмена та співзасновника студії «Квартал-95» Тимура Міндіча (кодове ім’я «Карлсон»), ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка («Рокет»), а також учасника так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександра Цукермана («Шугармен»).
Олександр Цукерман («Шугармен») категорично відкинув звинувачення НАБУ та САП, назвавши їх «брехнею», та пообіцяв повернутися в Україну. Тимур Міндіч, який, за даними журналістських джерел, залишив Україну вночі 10 листопада, наразі справу не коментує. Обох підозрюваних оголошено в розшук, Рада національної безпеки і оборони запровадила щодо них санкції.
